Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
2. Фаза посилення проліферативних процесів. У цій фазі збільшується кількість клітинних елементів паренхіми і строми органа. В епітеліальній тканині з'являється дифузна гіперплазія з па-раплазією і дисплазією. Порушується, наприклад, продукування кератогіаліну, слизу, колоїду та інших продуктів залоз внутрішньої чи зовнішньої секреції.
Звичайно пригнічується специфічна функція епітеліальної тканини і збільшується неспецифічна функція головних і обкла-дових клітин слизової оболонки шлунка (зниження продукування ферментів і хлороводневої кислоти), посилюється виділення слизу.
38
Розділ 3. Канцерогенез
Дисембріональні гак
клітини
Мав. 10. Схема морфогенезу раку
При підвищеному продукуванні кератогіаліну втрачається прозорість епітеліальної тканини, що помітно на слизових оболонках у вигляді лейкоплакії. На цій стадії виражена вертикальна дискомплексація епітелію (порушення нормальних співвідношень окремих епітеліальних шарів), а часом окремі шари зникають (наприклад, війчастий епітелій).
У деяких клітинах можна спостерігати неправильний набір хромосом — поліплоїдію. Ця фаза також може бути зворотною.
3. Фаза вогнищевих проліфератів і незлоякісних пухлин. При дальшій дії канцерогенів порушується реактивність і резистентність органа. Нормальна відповідь на канцерогенний вплив вичерпується, і тканина починає виявляти незвичайну реакцію (форма захисту). Це проявляється метаплазією (гетеротопією) епітеліальних структур. Таким початковим загальним фоном є дифузна проліферація епітелію (гіперплазія), на фоні якої можуть виникати вогнищеві проліферати (зокрема, поліп) і нетипові для цього епітелію "ненормальні" епітеліальні структури, тобто метаплас-тичні утворення (мал. 10).
Наприклад, серед базальноклітинного епітелію шкіри можуть виявлятися клітини мальпігієвого шару, ороговілі або змінені, але
39
_Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
40
без ракового фенотипу, клітини потових і сальних залоз. У бронхіальному епітелії на місці циліндричних клітин з'являються пло-скоклітинні елементи, в епітелії слизової оболонки шлунка — структурні епітеліальні елементи тонкої кишки. Зазначені епітеліальні формації не можна вважати атиповими, тому що вони існують в органах у нормі. Нетиповою є їхня локалізація — вони перебувають "не на своєму місці" і не можуть виконувати належну їм фізіологічну функцію.
Очевидно, метапластичний плоскоклітинний епітелій бронха не може сприяти очищенню його від сажі, метаплазований кишковий епітелій слизової оболонки шлунка не може нормально реагувати на харчові продукти (особливо гарячі), а тим більше на алкоголь, тютюн тощо. Тому такі вогнищеві метапластичні про-ліферати, насамперед серед атрофованого епітелію (старечий дис-кератоз, атрофічний гастрит), тобто у хворому середовищі, швидше будуть піддаватися раковій трансформації, а зниження активності антиростових факторів (халонів) сприятиме розмноженню такого епітелію і формуванню "ракового зародка". Про це свідчать такі природжені захворювання епітелію, як пігментна ксеродерма, дерматоз Боуена, на фоні яких дуже часто розвивається рак. тому їх зараховують до так званих облігатних передракових процесів. У всіх інших "передракових" проліфератах рак буває рідко, що спричинює труднощі у формуванні груп підвищеного ризику, коли також треба брати до уваги значення загальних факторів (імунних, гормональних, генетичних).
З моменту появи таких структур, як поліпи, папіломи, аденоми та інші незлоякісні пухлини, процес стає незворотним.
4. Фаза виникнення злоякісної епітеліальної пухлини. Така пухлина, як правило, розвивається з множинних зародків, які розміщені поряд або на відстані.
У покривному епітелії рак виникає частіше в якійсь одній групі клітин, у залозистому — частіше в різних місцях. Прикладом може бути рак грудної або передміхурової залози, який частіше буває мультицентричним. Таке чітке чергування фаз канцерогенезу відбувається лише в разі дії хімічних канцерогенів в експерименті. При спонтанному канцерогенезі в людини звичайно такої фазності не спостерігаємо, а розвиток раку можливий і в здоровому органі.
Розділ 3. Канцерогенез
При виникненні ракових зародків у здоровому органі необхідно вивчити умови росту пухлини в оточенні здорових тканин. Невідомо, чи кожна ракова клітина мусить шляхом розмноження формувати пухлину. Мабуть, більшість та-
Епідерміс
Папілярний
шар
Ретикулярний шар
Підшкірний шар
ких клітин гине, і до появи ¦'•^лайшід
новоутворення не доходить. Мал. 11. Внутрішньоепітеліальний рак
мі формування "пухлинного зародка" має навколишнє середовище, в якому живе пухлина. Тому поняття канцерогенезу на рівні органа пов'язане з канцерогенезом, з одного боку, на рівні клітини, з іншого — на рівні організму.
Коли співвідношення рспаративних, саногенних факторів і факторів, що спричинюють мутацію та "безсмертя" клітини, схилиться в бік останніх, починається формування "пухлинного зародка", але боротьба між цими факторами канцерогенезу триває далі. Тому "раковий зародок", що складається з кількох сотень клітин, тривалий час перебуває на одному рівні й через це така стадія раку має назву "рак на місцГ (cancer in situ), або "інтра-епітелїапьний рак", або "тредінвазивний рак". Ці три терміни характеризують найбільш ранню стадію раку, коли він не контактує ні з лімфатичними, ні з кровоносними судинами, не інфільтрує базальну мембрану і, зрозуміло, не може дати метастазів (мал. 11). Ця стадія раку може тривати близько п'яти років, і тому для неї не можна застосувати визначення "злоякісна пухлина", на яку вона перетворюється пізніше, проростаючи через базальну мембрану й інфільтруючи сусідні тканини.
