Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Аналогічно + ущільнення паренхіми віл округлої тіні в напрямі до кореня легені
4. Синдром порожнини
Різна за розміром і формою порожнина
5. Синдром патології кореня легені та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів Поява атипових тіней у ділянці кореня легені
Збільшення розмірів середостіння Комбінація обох ознак
6. Синдром вогнищевих затемнень
Різні за розміром і формою локальні затемнення в межах однієї ділянки легені, її частки, в одній або обох легенях
7. Синдром дисемінації
Велика кількість дрібних ущільнень у деякій частині легені або з обох боків
Ендоскопічний метод обстеження хворих не тільки дає змогу встановити діагноз раку легенів, а й забезпечує інформацію про можливу операбельність патологічного процесу. Перехід пухлини на проксимальні відділи головних бронхів, зміни в конфігурації біфуркації трахеї, нерухомість її та головних бронхів, відсутність передавальної пульсації з боку серця та магістральних судин свідчать про поширену форму захворювання.
Ендоскопічні синдроми та їхні ознаки у хворих на рак легенів
/. Синдром прямих анатомічних змін
Плюс-тканина різної форми та розміру
Деструкція (виразка) різної форми та розміру
Інфільтрати з деструкцією слизової оболонки
Конусоподібне звуження
Звуження бронха на обмеженому відрізку
Аналогічно + ретростенотичне розширення просвіту бронха
2. Синдром непрямих анатомічних змін Інфільтрація без деструкції слизової оболонки Нечіткий рисунок кілець бронхіального хряща Зміщення стінок або гирла бронха Випинання стінок
Ригідність стінок під час інструментальної пальпації
Обмежена венектазія слизової оболонки над зоною звуження бронха
Відсутність пасивного зміщення бронха
3. Синдром функціональних змін Нерухомість стінки бронха під час дихання
340
Розділ 15. Пухлини легенів
Відсутність передавальної пульсації з боку серця та магістральних судин
Симптом "мертвого гирла": відсутність респіраторних рухів гирла Відсутність зміщення краплин бронхіального секрету в зоні гирла Наявність геморагічних виділень із бронха
Найчастіші клінічні форми І—II стадій раку легенів показано на мал. 44.
Фаза поширеного захворювання відповідає III та IV стадіям раку легенів і зумовлена локальною інвазією пухлини в прилеглі органи та структури (мал. 45), метастазами у внутрішньогрудні лімфатичні вузли (мал. 46) та різноманітними за локалізацією віддаленими метастазами.
Клінічними ознаками поширеного пухлинного процесу дуже часто є функціональні розлади дихання та кровообігу, больовий синдром, органічні зміни з боку нервової системи.
До лікарів здебільшого звертаються хворі з інвазивно поширеними формами раку легенів. Можливі варіанти показано на мал. 45, 46.
Діагностика. Для діагностики раку легенів у доклінічній фазі велике значення мають профілактичні флюорографічні огляди здорового населення старшого віку. Якщо в загальному при флюорографічних оглядах діагностують 10 випадків раку легенів на 100 000 обстежених, то в осіб віком 50—60 років цей показник становить уже 30, серед осіб, яким понад 60 років, — 100 випадків.
Для ранньої діагностики раку легенів надзвичайно велике значення має правильне оцінювання анамнезу з урахуванням статі хворого, його віку, професії та шкідливих звичок. На підставі анамнезу вдається запідозрити порушення прохідності бронха.
Дотепер не втратили значення класичні фізикальні методи обстеження хворого — зовнішній огляд, пальпація, перкусія та аускультація. Інколи загальний огляд хворого, пальпація м'яких тканин і периферійних лімфатичних вузлів дає змогу визначити генералізований характер хвороби. Слід пам'ятати, що на початкових її стадіях, коли розміри пухлини не перевищують 3 см, пер-куторно не вдається виявити симптом порушення аерації легенів. І все ж таки необхідно за допомогою аускультації старанно шукати ознаки порушення прохідності бронхів: подовжений видих; хрипи на обмеженій площі, які не зникають після кашлю. Зазна-
341
Частина друга. Спеціальна онкологія
мені зміни виявляються в положенні пацієнта лежачи на хворому боці.
Захворювання легенів дуже часто пов'язані з патологічними процесами в інших органах і тканинах. Тому особливу увагу слід звернути на стан приносових пазух, носових ходів, носоглотки, наявність ураження черепних нервів та шийно-надключичних лімфатичних вузлів. Дослідженню підлягають опорно-руховий апарат і черевна порожнина.
Велике значення має обстеження системи кровообігу, оскільки функціональний стан обох систем тісно пов'язаний. Патологічні зміни в кровообігу можуть посилювати або маскувати симптоми порушення функції дихальної системи, які зумовлені пухлинним процесом. У хворих із поширеним раком легенів може спостерігатися синдром верхньої порожнистої вени внаслідок блоку циркуляції крові в системі цієї судини метастазами в лімфатичні вузли середостіння або безпосередньою інвазією та здаванням вени пухлиною. Синдром характеризується ціанозом обличчя, спочатку періодичним, а потім постійним; набряком обличчя, повік, особливо вранці після пробудження хворого. Набряк поступово поширюється на голову, шию, верхні кінцівки та передню поверхню верхньої частини грудної клітки. Часто хворі через задуху та напади кашлю не можуть спати.
