Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Причини мутацИй тривалий час залишалися нез’ясованими. Лише у 1927 р. спИвробИтник Т. Х. Моргана — Г. Меллер показав, що !х можна викликати штучно. ВИн одержував мутацИ! у дрозофИл, дИючи на них рентгешвськими променями. Фактори, здатнИ спричинювати мутацИ!, дИстали назву мутагенних; вони бувають ф1зичного, хгмгчно-го та бюлог1чного походження.
До мутагешв фИзичноТ мрироди вИдносять всИ ИонИзуючИ випро-мИнювання, зокрема рентгенИвське, гамма - променИ, Р-частинки, уль-трафИолетовИ променИ (250-280 нм), космИчне випромИнення. Прохо-дячи крИзь живу речовину, рентгенИвськИ променИ вибивають елект-рони Из зовтшньо! оболонки атомИв або молекул, внаслИдок чого останнИ стають зарядженими позитивно. ВибитИ ж електрони продо-вжують цей процес, спричиняючи хИмИчнИ перетворення рИзних сполук живих органИзмИв. До фИзичних мутагенИв належать також ульт-рафюлетов1 промен!, тдвищена температура i тиск тощо. Як И рен-тгетвськИ, ультрафИолетовИ променИ у клИтинах, що зазнали опромИ-нення, призводять до змИн, хИмИчних реакцИй, якИ е причинами рИзно-манИтних мутацИй, найчастИше генних И рИдше — хромосомних. ПИд-вищена температура може збИльшити кИлькИсть генних, а при зрос-таннИ !! до верхньо! межИ витривалостИ органИзмИв — також И хромосомних мутацИй.
ХИмИчнИ мутагени вИдкрито пИзнИше за фИзичнИ. Значний внесок у !хне вивчення зробила укра!нська генетична школа на чолИ з академИком С. М. Гершензоном. НинИ вИдомо багато хИмИчних мутагешв, И щорИчно вИдкривають новИ. Це кофе!н, формальдегИд, ртуть та й сполуки? епоксиднИ смоли, свинець та його сполуки, ароматичнИ вугле-
224
водт, пестициди, мшеральш добрива, лкарсью препарати, харчовГ консерванти та фарбники. Наприклад, алкалод колхгцин руйнуе веретено подГлу, що призводить до подвоення юлькосп хромосом у кштит. Газ трит, який використовували для виготовлення хгмгчно! збро!, пщвищував частоту мутащй у експериментальних мишей в 90 раав. ХГмГчш мутагени здатш утворювати мутаци уах типгв.
До бюлопчних мутагенiв належать вГруси та бактерГальш ток-сини. Як показали чисельт дослщження, у клгтинах, уражених вГру-сами, мутаци спостерГгаються значно часпше, шж у здорових. ВГру-си здатш спричиняти як хромосомы, так i гени мутаци. Вони вво-дять певну юльюсть власно! генетично! шформаци у генотип клГти-ни-хазя!на. Вважаеться, що цей процес мае важливе значення в ево-люци прокарют, осюльки вГруси таким чином переносять генетичну шформащю мгж особинами рГзних вцщв (горизонтальний перенос гешв).
Спонтаннi (самочиннi) мутацн виникають без впливу мутаген-них факторГв, зокрема як помилки пщ час вщтворення генетично! шформащ!/ 1хш причини остаточно ще не з’ясовано. Це можуть бути природний радГащйний фон, космГчш промет, як досягають повер-хш ЗемлГ, тощо.
Бiологiчнi антимутацiйнi мехашзми спрямоваш на захист генетично! шформаци вщ мутащй — вироджешсть генетичного коду та повторювашсть багатьох гешв у геном! Завдяки !м, навгть якщо вщ-будуться мутаци певних триплета, подГбш до них триплети-синошми кодуватимуть вщповщну амшокислоту i склад синтезова-них в оргашзмГ бшюв не змГниться. Захистом вщ мутащй е також ви-далення з молекули ДНК змшених дГлянок, зокрема за участю фермента (утворюються два розриви, пошкоджена дГлянка молекули нукле!ново! кислоти видаляеться, а на !"! мгсце вбудовуеться фрагмент молекули з притаманною щй дшянщ послщовтстю нуклеоти-дГв) [35]. У теперГшнш час створеш сучаст фармаколопчш препарати, що вщносяться до «антимутагешв». Вперше феномен антимутагенезу був виявлений А. Новиковим та Л. СциллордалГ у 1952 р. як зниження рГвня спонтанно! мутабшьносп.
Природними антимутагенами е багато овочГв, що використову-ються в !жу. Наприклад, корисш у якостг антимутагешв впамгни Е, С, Аг, Кг; серед рослин корисш таю, як знижують ГмовГртсть мутагенезу у n разГв: капуста - у 8-10 разГв, екстракт яблук - у 8 разГв,
225
лист м’яти - у 11 разИв, зелений перець - у 10 разИв, баклажани - у 7 разИв, виноград - у 4 рази. Також вИдомо, що зниження генотоксично! дИ! пестицидИв на сИльськогосподарськИ культури можливо досягти шляхом виведення спецИальних сортИв з високим вмИстом антимута-генИв И таким чином адаптувати !х до Интенсивно! хИмИзацИ! сИльського господарства.
Отже, збереження здоров’я - результат складних взаемодИй внут-рИшнИх бИосистем органИзму та зовтштх факторИв. ПИзнання цих складних взаемодИй було пИдГрунтям для виникнення профшактич-ног медицини та !! наукового обгрунтування — гягяени.
Ппена - наука про здоровий спосб життя. 1нтенсивно почала ро-звиватися бИльше 100 рокИв тому завдяки роботам Л. Пастера, Р. Коха, I. I. Мечникова та Инших. ГИгИенИсти першими побачили зв’язок мИж середовищем И здоров’ям людини, И за останнИ десятилИття ця наука активно розвиваеться, заклавши основи сучасно! науки про охорону навколишнього середовища. Однак у гИгИени як галузИ медично! науки е й сво! специфИчнИ завдання. ГИгИена вивчае вплив рИзноманИтних факторИв середовища на здоров’я людини, i! працездатнИсть И тривалИсть життя. Це природнИ фактори, побутовИ умови й суспИльно-виробничИ вИдносини. Ii основне завдання - розробка наукових основ сантарного нагляду, обгрунтування сантарних заходов щодо оздоровлення населених пу-нктв, охорона здоров’я дтей i пдлттв, розробка сантарного зако-нодавства, сантарна експертиза якост1 харчових продуктов i предметов побуту. НайважливИшим завданням цИе! науки е розробка гИгИенИ-чних нормативИв для повИтря населених мИсць И промислових пИдпри-емств, води, продуктИв харчування й матерИалИв для одягу й взуття людини з метою збереження й здоров’я й попередження захворювань. Го-ловним стратегИчним напрямком у науково-практичнИй дИяльностИ гИгИе-нИстИв е наукове обгрунтування того екологИчного оптимуму, якому по-винне вИдповИдати середовище життя людини. Цей оптимум повинен забезпечити людинИ гарне здоров’я, високу працездатнИсть И довголИття. ВИд того, наскИльки правильний цей «оптимум» у конкретному районИ, мИстИ, залежить дуже багато й, насамперед, досконалИсть управлИнських прийнятих рИшень [30].
