Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
На ринках Захщно! Свропи пропонуються сотш подГбних сполук, а в Сполучених Штатах Америки — понад тисячу. Юлька НобелГв-ських премгй з хгми були призначеш саме за вщкриття нових шляхгв у синтез! пестицидГв. Значному поширенню сприяла та безсумтвна на початку !х використання обставина, що вони виявилися економь чно вигщними. У зарубГжних пщручниках з екологи не приховуеть-
218
ся, що спочатку прибуток вИд пИдвищення врожаю вИд трьох до 30 разИв перевищував витрати на застосування сучасних пестицидИв.
Одночасно фахИвцИ, якИ звикли враховувати не лише негайнИ, а й вИддаленИ в чаш наслИдки, Из самого початку не погодилися з головною тезою прихильникИв пестицидИв про те, що останнИ дИють лише на шкдника, а вториннИ ефекти вщ !х використання практично не-значнИ. Екологи тривалий час накопичували свИдчення, що з плином часу «вториннИ ефекти» обов’язково стануть набагато суттевИшими, нИж тимчасова перемога навИть над дуже неприемним шкИдником, !х теза зводилася до того, що всИ запропонованИ до цього часу хИмИчнИ засоби мають широкий спектр ди, впливаючи не тИльки на шкщника, а й на всю бИосферу i на всИ види живого. Екологи встановили так особливостi сучасних хiмiчних 3a^6ie захисту рослин:
• ОкрИм знищення шкИдливих комах чи рослин хИмИчнИ засоби обов’язково шкодять 1\ мриродним ворогам чи багатьом Иншим нешкадливим видам.
• Рiвень токсичностИ цих субстанцИй для теплокровних i людини вИдмИнний вщ нуля, а часто навИть дуже високий.
• Метою винищення через застосування пестиццщв е менше вщ 0,2 % усИх видИв бюсфери, а шкИдливий ефект, у т.ч. i «вто-ринний», вИд них поширюеться на всИ 100 % видИв, а також на людину.
• Вони «нерозбИрливИ» й вражають вИдразу всю момуляцИю
певного виду, тодИ як шкИдливою часто е лише Г! частина.
• ДИя местицидИв часто не залежить вИд кшькосп момуляцп, а
користувачИ вважають, що «сипати» треба тим бИльше, чим вища чисельнИсть шкИдникИв. Причиною цього е запИзнИле використання захисних засобИв, адже !х доцИльнИше вживати до початку масового розмноження шкИдливих видИв, а не пИсля ньо-го.
• Дози местицидИв, як мравило, меревищують у калька разИв
не тИльки селяни у малорозвинених кранах, а й там, де !х упе-рше винайшли та випробували. Причиною е те, що певний «запас мИцностИ» (або ефективностИ) закладають у рекомендацИ! з дозування вже виробники отрути. Можна зрозумИти й психИчнИ мотиви селянина, який «для гарантИ!» перемоги над ненавис-ним ворогом свого дорогоцИнного врожаю (картоплИ, капусти,
219
буряюв тощо) потайки ще вп’ятеро збшьшуе рекомендовану дозу.
• Площi, на яких використовують пестициди, дуже велик!
Тшьки в Gвpолi вони сягають сотн мшьйошв гектарДв, тому за-гальна юльюсть внесених у грунт отруйних речовин га !х рДз-номашiтиiсть виявляються надто великими, щоб нехтувати «вторинними ефектами» !х ди.
• Чимало пестицидiв мають дуже тривалий час напiврозпаду у водi й rрунтi (12 роюв у ДДТ, до 20 — у деяких Днших). Мо-жливо, що у падземних горизонтах вш ще довший через незна-чний вплив бюлопчних лpодeсiв.
• Ефективнiсть внесення пестиццщв традицiйними способами (розпилення з лiтакiв чи наземних машин) дуже низька, бДльша частина або випаровуеться, або змиваеться водою. Нас-лщком е те, що у багатьох випадках чимало пестидид!в потра-пляе у грунти «трошки не там». Наприклад, пестициди японсь-кого походження опиняються аж у тундрах Аляски i Канади, «мароккансью» — на полях з протилежного боку Атлантично-го океану.
• Разом зi шкадниками гинуть спочатку корист комахи
(бджоли, джмелД тощо), а попм i птахи. Втрати вщ зниження врожаю полДв i садДв внаслщок вимирання залmлювачiв часто були вищими, тж вигоди вщ «захищених» х1м!ею площ.
• 1стотне зниження чисельносп бодай одного з домiнуючих видiв у б1осфер1 звшьняе еколопчну нiшу для iнших чи порушуе систему мiжвидових вщносин. Насшдком дуже часто було замщення одних шюдниюв шшими, не менш голодними. Наприклад, на бавовникових полях США за три десятир!ччя зм!нилось аж шють шкГцниюв. У Япони юльюсть шкадливих видДв, необхвдтсть регулювання чисельносп яких постала перед сшьським господарством, збшьшилася майже удвДчД за роки поспйного використання пестидид!в.
• Зпдно з основними законами популя^йно! екологи та еволю-щйно! бюлоги, безперервне використання одше! й т1е! ж х1мДч-но! субстанци рано чи лiзно виокремлювало з уах шкадникав надстiйких до отрути. Роки <шм!чно!» боротьби з тарганами вивели таку породу, для яко! отруйна у недалекому минулому
220
речовина стала мало не !жею.
Широкого розголосу набули факти виявлення високо! концентраций ДДТ у жирових тканинах полярних птахгв й тюлешв, що спри-чинило негативний вплив на !хнш цикл розмноження. Неабияк емо-ци шведГв та Гнших европейщв викликало (1965 р.) дев’ятсоткратне перевищення встановлених Всесвгтньою оргашзащею охорони здоров’я допустимих норм вмюту решток пестицчщв на основ! ртуп у тканинах фазашв, що мешкають у люосмугах.
Одночасно лкарГ США щоразу часттше мали справу з випадками отруення осГб, як працювали з пестицидами, розпиляли !х над полями. Було нагромаджено статистичт достовГрш даш про широкий спектр шюдливого впливу (насамперед канцерогенного i генетично-го) речовин з групи пестиццщв i на людей. Виявилося, що вш рщко виявляе себе негайно, найчастгше це трапляеться пгсля певного (ш-коли досить тривалого) латентного перюду. Американщ тодГ вже були наспльки защкавлеш питаннями власного здоров’я, що так повь домлення вплинули на громадську думку незрГвнянно бшьше, нгж гучний провал наприюнщ 50-х роюв «пестицидно! вГйни» проти во-гняних мурах на територи юлькох штатгв ПГвдня США. Посипання !х з лпаюв сумшшю двох пестицидГв упродовж двох роюв Гз сумар-ним внесенням 4 кг отрути на кожен гектар не вплинуло ютотно на мурах, зате рГзко знизилася чисельтсть бшьшосп Гнших комах, ко-махо!дних птахгв i навгть звГрГв. Пщ тиском преси були створеш, як це водиться в США, комюи, яю й встановили багато щкавого. На-приклад, що лише в 1983 р. виробники запропонували потенщйним покупцям 600 нових пестицидГв, а повну токсиколопчну перевГрку за той же час пройшло лише 4 речовини. Справило враження i таке вщкриття: коефщент корисно! ди пестиццщв лежить в межах 0,1-
