Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Вплив пилу, що викидаеться в атмосферу, на оргашзм людини пов’язаний з його дисперсшстю. ДрИбш часточки проникають у ди-хальт шляхи i подразнюють слизовИ оболонки. Тривала дИя дуже дрИбного пилу може призвести до закупорювання пор i зниження по-товидшення. У людей, як поспйно мешкають в умовах запилено! мюцевосп, спостерИгаються фИброзш змИни в легенях. Пил, що мю-тить отруйт речовини (арсен, ртуть, свинець), призводить до отруення. Азбестовий пил здатний спричиняти фИброз легешв. КрИм того,
213
вш посилюе шюдливу дда оксиду сульфуру (IV). Деяк1 метали вДд-несено до речовин, що зумовлюють раков! захворювання, зокрема арсен i хром. Отруення селеном зазвичай закшчуеться смертю.
Токсичн вуглеводн (парафши, нафтени, ароматичт вуглеводт, бeнз(о)лipeн тощо) — пара неповного згорання палива, що викида-еться з двигутв внутр!шнього згорання. Надзвичайно шкадливими е ненастен (олефшов!) вуглеводт, що становлять 35 % загально! ю-лькосп вуглеводневих викидДв. Нин! вчен встановили наявнють у вихлолшmх автомобiльнтх газах понад 200 сполук, найшюдлившими серед яких е бeнз(а)лipeн, оксиди нпрогену, альдепди, сполуки плюмбуму й меркурДю. Вуглеводнев! сполуки спричиняють утво-рення смогу — спедеф!чного туману у великих мютах (Лондон, То-кю, Мехжо, Мшан, Нью-Йорк тощо). Це явище вже спостepiгае1ься i в iидустpiальнmх мютах Украши з великими обсягами автотранспорту га вmpобництва (Киш, Дншропетровськ, Донедьк, Харюв, Одеса, Омферополь, ЗапорДжжя тощо). Сприятливими умовами виникнен-ня смогу е лпн сонячн безвпрят дн [26].
Бiологiчне забруднення пов’язане Дз лpисутнiстю у вод! mBnpi й грунт! патогенних м!крооргашзм!в, личинок i синаи1pолших мух, яедь гельм!щпв, кишкових паличок тощо. Деяк1 м!крооргатзми й Bi-руси викликають масове поширення захворювань у вигляд! ещадемш i пандемш [8].
Роль галузей виробництвау виникненнi екологгчних проблем
Поняття про «ноосферу» сьгодш широко використовуеться у загально-науковш термшологй. В. I. Вернадський лpопонуБав його розглядати як етап розумного регулювання стосунюв людини i при-роди, саме на цьому етапТ юнуе сучасна людина. Важливим елемен-том нообюсфери е нообiогеоценоз, у якому здшснюеться взаемодо-повнюючий синтез лpодeсiв, що належать неживому, живому й духовному свггам. Характерною основною рисою ноосферно! особис-тост е !! здаттсть включитися в процеси, що вщбуваються усередин нообюгеоденозу. Як нообюгеоценоз може юнувати ильки завдяки зусиллям ноосферно! особистосп, точно так i ноосферна особистють повною мДрою може юнувати ильки в умовах нообюгеоденозу. Ре-гулювальн процеси в межах ноосфери здшснюються при актmвнiй !! учасп на лiдсгавi наук ноосферного класу. Ця д!яльтсть дозволяе сформувати нообюгеосферу як сукулнiсть взаемозалежних нообю-
214
геоценозИв, об’еднаних оптимальними потоками речовини, енерги, шформацл таким чином, що керування i !х власна самооргашзащя доповнюють один одного. УсИ процеси, що протИкають в ноосферИ, повинш прагнути до мшмИзаци енергетичних та шформацшних ви-трат, а також зберИгати рИзноманитя у свт неживого, живого й духовного. л
1ншими словами, людина розумна, яка юнуе в певних умовах життедИяльносп i прагне покращити щ умови за рахунок налаго-дження рИзномаштних галузей виробництва, певним чином змшюе стан природного середовища, попршуе його.
НайбИльший внесок у забруднення природного середовища здш-снюють тепловИ електростанци, металурпйт й хИмИчт заводи.
На частку темлових електростанцiй доводиться 35 % сумарного забруднення води промисловютю й 46 % - повпря. Вони викидають сполуки сИрки, вуглецю й азоту, споживають велику юльюсть води (у розвинених кранах 50 % i бИльше водозабору): для отримання одше! кВт-години енерги тепловИ електростанци витрачають близько 3 л води (але атомт - ще бИльше: 6-8 л). Спчи води теплових електрос-танцш забруднеш й мають високу температуру, що створюе не тИльки хИмИчне, але й теплове забруднення водоймищ.
Металургiйнi мщмриемства вИдрИзняються високим споживан-ням ресурав i великою юльюстю вщходИв. Серед них пил, оксид вуглецю, арчистий анпдрид, коксовий газ, фенол, арководень, вугле-водш (у тому чист бенз(а)трен). Металурпйна промисловють спо-живае багато води та забруднюеться в процесИ виробництва.
Хiмiчна мромисловкть характеризуеться рИзномаштними видами виробництв. Найнебезпечтшими е виробництва амИаку, кислот, ашлшових фарб, фосфорних добрив, хлору, гербИцидИв i пестиццщв, синтетичного каучуку, каустично! соди, ртуп, карбщу кальцда, фтору. На долю основно! х1ми, що виробляе кислоти, луги, мшеральт добрива, припадае 40 % продукци хИмИчного комплексу. Через велику розматють технолопчних процесИв хИмИчна промисловють е одш-ею з найскладшших у плат вирИшення проблем зменшення викцщв.
215
Структура викцщв хгмгчно! промисловостг така: твердГ речовини (зола, мазут, пил неоргашчний) складае 13,4 % вщ загально! юлькосп викцщв; оксид вуглецю (СО2) - 32,6 %; летючГ оргашчш сполуки (ЛОС) - 24,4 %; дюксид арки (SO2) - 19,3 %; оксиди азоту - 8,8 %; вуглеводт - 4,8 %.
Значт забруднення дае целюлозно-паперова промисловiсть. За обсягом забруднених стоив вона посщае перше мгсце (бГльше 15 %). Питомг витрати води становлять 300-350 м3 на 1 т продукцл (в окремих видах продукци - до 600 м3/т). У стгчних водах пщприемств ще! промисловосп нашчуеться бГльше 500 компонента, причому ГДК визначеш лише для 55. НайбГльшу небезпеку представляють сполуки арки й хлору, розчинена оргашка.
