Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 72

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 66 67 68 69 70 71 < 72 > 73 74 75 76 77 78 .. 115 >> Следующая

210
викликае швидку неминучу загибель. Цей свинець проникае в кров i розподИляеться в юстках (90 %), печшщ та нирках. Будь-яке погли-нання свинцю е навантаженням на оргашзм. Патогенними точками нападу е червош кров'яш тшьця, гладка та рухома мускулатура, нервова система. Дя на нирки, на систему кровообИгу та на орга-ни розмноження (ранш пологи, дефекти сперми) зaгaльновiдомa. Свинець гальмуе ензими для утворення червоних кров'яних тИ-лець i призводить до так звано! sinoxpoMHOi анемп. Вплив на гладку мускулатуру кровоносних судин та кишечника спричинюе порушення в них. Скорочення судин мозку та мозково! оболонки зумовлюе психИчш порушення, так як дефекти ттелекту, слаб-Kicmb сприйняття й nам'ятi та вiдставання в розвитку.
Дегенеращя рухових нейтрошв стосуеться верхшх кшщвок i може призвести до повного паралИчу руки (слабкють при витя-гуваннi, падаюча рука).
Оргашчш сполуки свинцю, таю як триетилсвинець, отруй-шшИ, шж неоргашчш, i дИють суто нейротоксично.
Триетилсвинець пов'язують з вимиранням люу, оскшьки вш добре вбираеться хвоею ялин i смерек, що мютить скипидар, та за-вдае !м шкоди.1нодИ загальна його юльюсть в оргашзмИ досягае 0,5 г i бИльше, що значно перевищуе ГДК в кровИ (50 - 100 мкг/100 мл).
Плюмбум зустрИчаеться у всИх титв живих ютот. У морських ро-слинах його бшьш за все - 8,4 мг/кг сухо! речовини, у наземних рос-линах в 3 рази менше - 2,7 мг/кг, у наземних тварин - 2 мг/кг, а у морських - всього 5 мг/кг. Людина е одшею з останшх ланок ланцю-га живлення. А в межах цього ланцюга концентращя свинцю вщ ланки до ланки зростае: у донних водоростях, як поглинають свинець Из забруднених вод, його концентращя пщвищуеться в 700 разИв, у фгтопланктош — в 4000, у зоопланктон! — в 3000, у молюсках — у 4000 раяв.
ВООЗ створила комгтет експертИв щодо ощнки проблем свинцю, який встановив, що допустимий щотижневий прийом свинцю скла-дае 3 мг або бИля 7 мкг на 1 кг маси тша а перюд натввиведення на-копиченого у оргашзм свинцю складае 5 роюв.
КадмШ е досить отруйною речовиною, незначт концентрацл яко! призводять до серйозних захворювань нервово! системи, юстко-вих тканин, а тривала дИя — навгть до смертг Його ГДК становить
0,001 мг/л. Кадмш — це побИчний продукт виробництва цинку i
211
використовуеться для виготовлення жовтих фарбувальних ш-гменпв i кадмш-шкелевих батарейок (плоск елементи живлен-ня). Вш, як i свинець, не е життево необхгдним. Кадмш накопичу-еться в тш людини в печшщ та нирках i мае бюлопчний перюд тврозпаду 10 роюв. Вш потрапляе в тшо переважно через !жу та цигарковий дим.
Cd дГе фпотоксично (хлорози, некрози через руйнування тканин та хлорофту). За умови багаторГчного вдихання пилу з вмютом Cd мембрана мГж кровоносними судинами та пухир-цями легешв пошкоджуеться, через що порушуеться дихан-ня (набряк легетв). Проблематичним е накопичення Cd в нирках (порушення функци нирок) та випснення кальщю з юстково! субстанци.
Тяжке кгсткове захворювання, вщоме в Японл як «ггай-пай», спричинене хрошчним отруенням кадшем, що мютився в рис! Рис накопичував цю речовину внаслщок забруднення вщходами прни-чодобувно! промисловостг, розташовано! поблизу полГв. У цих районах щодня в оргашзм людини потрапляло до 600 мкг кадмгю. У кра-!нах з високим рГвнем виробництва, наприклад у США, ниш в орга-шзм доросло! людини потрапляе за добу 50 - 60 мкг кадмгю, в Шве-цл — 15-20, у Япони — до 80 мкг. Основна маса кадмш виводиться з оргашзму досить швидко, адсорбуеться лише близько 2 мкг за добу.
Виявлено, що в природне середовище кадмш надходить переважно в результат! антропогенно! дГяльносп — пгд час видобутку та переробки деяких металоносних корисних копалин, згоряння деяких вцщв палива, спалювання побутових вщходГв на звалищах, а також з промисловими стгчними водами. Потрапляючи в рГки, кадмш дал виноситься в море, де накопичуеться в морських рослинах, планкто-т, кгстках риб. МГкрооргашзми реагують захворюваннями вже за концентрацп 1 мл/л, а 2 мг/л для прюноводного планктону смертельна До речГ, морськг фосфорити, як i добрива, як з них ви-готовляють, мютять пгдвищену кшьюсть кадмгю, а це призводить до його накопичення в грунтах.
Необх1дно уникати нав1ть незначних викид1в Cd через його канцерогенм, тератогенм та мутагенм ефекти.
Ртуть — дуже отруйна речовина. Стала вщома як шкщлива речовина через масштабш випадки отруення в Пакистан!, !ращ
212
(хвороба Мтамата). Hg потрапляе в кругообИг речовин переду-сИм Из термометрИв, батарейок та фунгщидИв через ланцюги живлення. Бюакумулящя вщбуваеться насамперед у риб та двостулкових молюсюв. Ртуть акумулюють планктонш оргашзми (наприклад, водоросп), якими живляться ракоподИбш. Останшх по!-дають риби, риб - птахи. Кшцевими ланками у ланцюзИ живлення найчаспше бувають чайки та орлани. Людина може шдключитись на будь-якому сташ, але, як правило, це вщбуваеться при споживант риби. Середня юльюсть ртут у морських рибах складае 0,1-0,2 мг/кг. ВООЗ запропонувала ГДК для ртуп 0,5 мг/кг. Вс сполуки Hg от-руйш. Особливо токсичними е орган1чн1 сполуки меркурда: метил-меркурш, етилмеркурш тощо. Найбшьшу токсичтсть виявляють металоорган1чн1 сполуки, передусИм метил-ртуть. Захворювання рИзномаштш, наприклад, накопичення !! в мозку веде до розу-мових порушень та затримки розвитку в дней. Оскшьки сполуки Hg проникають через бар'ери плаценти, вщчуваеться порушення розвитку зародку. Однак ця величина, мабуть, завищена. Потрапляючи в оргашзм, ртуть циркулюе з кров’ю i, поеднуючись з бИлками, частково вщкладаеться в печшщ, селезшщ та тканинах мозку. Мозок проявляе особливу «спорщнешсть» зИ ртуттю й може аку-мулювати !! у 6 раяв бИльше, н1ж ИншИ органи. Особливо небезпечт сполуки меркурда для немовлят. СпостерИгались випадки природже-ного отруення, коли у матерИв, що споживали забруднену рибу, на-роджувалися немовлята з мозковими отруеннями: вщставання у розвитку, порушення координацл руху. Характерш ознаки ртутного отруення — поява на краях ясен синьо-чорно! смуги, зниження праце-здатносп, поганий сон, послаблення нюху, головний бшь, тремтшня пальщв. Ртуть, що потрапила в оргашзм внаслщок разового отруення, виводиться сечопнними засобами дуже повшьно — впродовж трьох-чотирьох мюящв [73].
Предыдущая << 1 .. 66 67 68 69 70 71 < 72 > 73 74 75 76 77 78 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed