Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 71

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 65 66 67 68 69 70 < 71 > 72 73 74 75 76 77 .. 115 >> Следующая

Срчистий анядрид SО2, або арчаний газ, вцщляеться пгц час згорання палива з домшками арки (вугГлля, нафти, природного газу), переробки Срчаних руд, горГння терикошв, виплавляння кольо-рових металГв. За високих його концентрацш у рослинах швидко зникае хлорофш, кштини розриваються i спостерГгаеться некроз тканин, якг набувають коричневого кольору. Найчутлив™ види рослин, так як люцерна, соя та ячмгнь, виявляють симптоми пошко-дження вже за концентрацш сГрчистого ангщриду порядку 0,3 - 0,5 млн -1 при тривалостг дП' не менше 2-3 год. У раз! штенсивтшого впливу сГрчаного газу може спостертатися майже повний некроз молодих голок хвойних дерев, !х повне обпадання. Сульфщу оксид (IV) та ГншГ його сполуки подразнюють слизову оболонку очей i дихальних шляхгв. Тривала дГя малих концентрацш цього газу призводить до виникнення хрошчного гастриту, гепатопатп, бронхгту, ла-ринггту та шших хвороб. С вщомосп про зв’язок мгж вмгстом сГрча-ного газу в повГтрГ та рГвнем смертностг вщ раку легешв.
Гiдpогенсулъфiд H2S i кapбондисулъфiд CS2 потрапляють у повь тря окремо або разом з Гншими сульфщовмюними сполуками з ви-кидами пгдприемств, що виготовляють штучне волокно, цукор, а також нафтопереробними й коксохгмГчними заводами. Характерною
208
ознакою цих забрудниюв е рДзкий, неприемний, подразливий запах i висока токсичтсть (вони в 100 разДв токсичтш! за арчаний газ). В атмосфер! пдрогенсульфщ пов!льно окислюеться до арчаного ангщ-риду: (K2S + 2О2 = SО3 + Н2О).
Пдрогенсульфщ утворюеться в природ! в результат! д1яльносп вулканДв та сульфатпродукуючих бактерш. ДДя останн!х спостер!га-еться в мюцях з нестачею кисню — донн вщклади рДчок, болгг, озер i морДв, у портах i районах стоку забруднених вод Дз суш, в канашза-щйних мережах мют. Сульфатродукуюч! бактерп вiдщeллюють ки-сень вщ молекул сульфатно! кислоти та !! сполук, що мютяться в стоках га застiйнmх водах, i видДляють пдрогенсульфщ. Якщо остан-нш утворюе чорн сульфщн сполуки, то вш не шкщливий. Вшьний пдрогенсульфщ дуже небезпечний. Вш мае рДзкий запах тухлих яедь i густину 1,19 г/дм3, добре розчиняеться у водД. Цей газ легко погли-наеться слизовими оболонками очей, носа, дихальних шлях1в. У зна-чних юлькостях вш дуже подразнюе д органи, роз’!дае !х, призво-дить до запалення трахе!, бронх1в, легешв i навггь до смерти Внасль док тривало! ди незначних кондeитpадiй гщрогенсульфщу виника-ють подразнення шири, сип, фурункули. Одне-два вдихання газу високих кондeитpадiй викликае парашч органДв дихання га смерть. Ка-рбондисульфщ впливае на нервову систему, викликаючи явище гос-тро! штоксикади, а також розвиток атеросклерозу.
Сполуки хлору поширюються в mBiipi навколо хГмГчних заводДв, що виробляють хлоридну кислоту, пестидиди, цемент, суперфосфат, одет, гщрол!зний спирт, хлорне вапно, соду тощо. У великих кшько-стях вони дуже шкщлив! для рослин, тварин i людини. В атмосфер! д сполуки перебувають у вигляд! молекулярного хлору та гщроген хлориду; 84 % сумарно! юлькосп сполук хлору в атмосфер! сконце-итpовашо в районах, де сильно розвинена промислоБють. Вшьний хлор та його сполуки негативно ддать на органи нюху, свгглову чут-ливють очей, порушують ритм дихання.
Сполуки фтору характеры для райотв, де ддать лiдлpиемсгва, що виробляють алюмшш, емаль, скло, керамку, фарфор, сталь, фо-сфорн добрива. В rnBnpi вони мютяться у вигляд! газопод!бних або пилуватих часточок флюориту. Сполуки фтору надзвичайно токсич-ш. До нього дуже чутливД комахи. Надлишки фтору (накопичуються в рослинах, а через рослинний корм — в орган!зм! тварин) призво-дять до швидкого псування зубДв, исток, зниження д!яльносп моло-
209
чних залоз, некрозу нирок, ушкодження кишок. Сполуки фтору ви-кликають рГзке подразнення шкгри i слизових оболонок. Тривала !х дГя може призвести до носових кровотеч, нежип, кашлю, пневмоск-леротичних змш у легенях.
Плюмбум (свинець) може мгститися в грунтах, водГ й повпрг У великих мютах у дощових водах i сшгу вмют плюмбуму сягае 250350 мкг/л. У зв’язку з техногенною дГяльтстю змГнювався вмгст плюмбуму у навколишньому середовищг Це встановлено при ви-вченш льодовикгв Гренланди. Якщо прийняти за вихгдне вмгст плюмбуму у льодовику 800 р. до н. е., то у льодГ 1750 р. його вже у 25 ра-зГв бГльше, а у льодГ 1968 р. вмют плюмбуму вже у 400 разГв бГльше. Головним джерелом його надходження в природне середовище е автотранспорт. СвГтовий автомобГльний парк викидае щорГчно у атмосферу 10 млрд. абсолютно смертельних доз плюмбуму, що складае 250 тис. т. Плюмбум у виглядГ аерозольних часточок викидаеться з вихлопними газами, як утворюються в двигунах внутрГшнього зго-ряння при використант етильованого бензину. В склад! останнього як антидетонатор використовують тетраетилсвинець. Сполуки плюмбуму, якг дуже шкодять здоров’ю людини, мютяться також у свин-цевих фарбах, свинцевих покриттях водогшних труб, рГзних прокладках, Гзолящях електрокабелГв тощо. Наявнють незначно! кглькостг свинцю в оргашзмг призводить до тяжких захворювань, зниження Гнтелектуального розвитку, перезбудження, розвитку агресивносп, неуважносп, глухоти, безплщця, затримки росту, порушень вестибулярного апарату тощо. Навгть незначш домшки свинцю в повпр^ водГ чи !жг шкодять нервовш та кровоноснш системам дгтей. У середньому в оргашзмг людини мютиться 120 мкг свинцю, розподшеного у вах органах, тканинах i кютках. Однак вмют плюмбуму в оргашзмг людини не був незмгнним. При вивченш косних останкгв виявлено, що у сучасних американщв вони мютять у 500 разГв бГльше плюмбуму, тж у перуанщв, що жили 1800 рокгв тому. З м’яких тканин плюмбум поступово виводиться, а з исток скелета — дуже повГльно (десятки рокгв). Оргашчш сполуки плюмбуму надходять в оргашзм людини через шкру, слизовГ оболонки, з водою та !жею, а неоргаш-чш — переважно через дихальш шляхи. Ниш мешканець великого мюта щодня вдихае з повГтрям та поглинае з !жею до 45 мкг свинцю, з яких в його оргашзмГ затримуеться до 16 мкг. Визначено, що одно-разовий прийом 155 - 454 мг плюмбуму на кглограм ваги людини
Предыдущая << 1 .. 65 66 67 68 69 70 < 71 > 72 73 74 75 76 77 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed