Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Впамш К Вiдirрае велику роль у процесах скипання кров1, зни-жуе проникн1сть капiлярiв i сприяе припиненню кро-вотечг Препарати впамшу К застосовуються при р1зних кро-вотечах i як профiлактичний зааб при оперативних втручаннях. Нестача штамшу К призводить до важко! кровотеч1 i тдвищення ламкосп кап1ляр1в. В1там1ном К багап там рослини: кукурудзян1 рильця, салат, бiлокочанна i кольорова капуста, морква, пом1-дори, ягоди горобини, водяний перець, пастуша сумка, деревш, кропива.
Вiтамiн Н (бютин) Входить до складу ферменпв, регулюючих обм1н ам1-нокислот, жирних кислот, сприяе розпаду промiжних продукпв обм1ну вуглеводiв (щавлево!, онговоi i янта-рно! кислот). При нестач1 б1отину випадае волосся, по-рушуються троф1ка нiгтiв i волосся, функцп нервово! системи. Добова потреба в бютит становить 0,15-0,30 мг. Багато бютину мiстигься в продуктах тваринного походження - в печшщ, нирках, яйцях, менше - молощ, м,ясi. Бiотин е в рослинних продуктах: пшенинi, кар-топл^ со!, фруктах.
Впамш Р (бюфлавонюд) Призводить до змщнення проникностi стiнок судин, знижуе окислення аскорбiново!' кислоти, сприяе кра-щш переносностi стресових сигуанiй. Досить високий вмют вiтамiну Р у плодах шипшини, горобинi звичайнiй, виноградi, особливо темних сор-тiв, апельсинах, смородит, гороху, капустi, волоських горiхах, в зеленому лисп чаю, в червоному перщ, ре-венi, кропивi, деревй, а також в багатьох шших дико-рослих рослинах, особливо у весняних первонвiтах.
Так, за даними шформацшного об’еднання з питань харчування та вiтамiнiв Кмеччини, передозування вiтамiну А викликае голов-
144
ний бшь та подразнення шкiри. Якщо «переюти» вiтамiн В6, може початися порушення кровообirу у кiнцiвках. Перевищення дози вь тамiнiв С, D, Е призводить до розладу шлунку та атеросклерозу. I навiть один з найб№ш поширених вiтамiнiв - С корисний лише в тих випадках, коли, приймаючи його, пащент не 1сть нiчоrо, щоб ш-двищувати вмiст залiза у кров^ але саме залiзо у великих юлькостях може сприяти розвитку серцевих захворювань.
Потреба людей рiзних професш у вiтамiнах неоднакова. Важкий фiзичний труд повинен бути забезпечений бшьш високим вмiстом у вггашшв В], В2, С i РР (табл. 7). Для поповнення цих вггашшв ре-комендуеться уживання м’яса, чорного хлiба й молочних продукта.
Таблиця 7 - Добовi норми потреб людини у вггамшах в залежносл
в1д тяжкостi пращ
Характер пращ Вттамти, мг
А Вх В2 С РР
Середньо! важко-стi 1,5 2 2,5 70 15
Важкий 1,5 2,5 3 100 20
Дуже важкий 1,5 3 3,5 120 25
Достатнш вмiст вiтамiнiв у сприяе збшьшенню витривалостi
до навантажень. Тому велику увагу придшяють вмiсту вггашшв у рацiонi спортсменiв, пiлотiв, космонавта тощо, уах тих, хто несе велике фiзичне або емощйне навантаження.
Вiтамiнний дисбаланс обмежуе функщональш можливостi люд-ського орrанiзму, робить його ураженим до iнфекнiйних захворювань, знижуе активнiсть його iмунолоriчноl системи.
Оцнi й тi ж вггамши та мiкроелементи по-рiзному дiють на рiзних людей. Мае значення вiк, стать, стан здоров’я. Цкаво, що навiть найдосвiдченiшi медики й доа не можуть точно встановити, якi дози вiтамiнiв е оптимальними (безпечними) для звичайного споживача. С польське прислiв’я: «Що занадто, то не здраво». В повнш мiрi це стосуеться i споживання вггашшв.
145
Способи виведення шкдливихречовин з оргатзму людини
Зрозумшо, що правильне, ращональне харчування е основою здорового способу життя, забезпечуе формування мщного здоров’я. КрИм того правильне, збалансоване харчування зумовлюе виведення шкiдливих речовин з оргашзму людини. Продукти, що спожива-ються, повинн мютити необхдну юльюсть клпковини, амшокислот, пектину, альпнату натрда. елементи мютяться в значних юлькос-тях у висИвках насшня, шкрках овоч*в i фрукпв та належать до так званих харчових волокон. ХарчовИ волокна сприяють засвоенню ор-гашзмом людини поживних речовин та дезИнтоксикацл. Вони також створюють сприятливИ умови для розвитку в кишках бактерш, як* синтезують впамши групи В, виробляють ферменти, необхвдт для травлення та виведення токситв i рацiонуклiцiв, запобИгають розм-ноженню небажаних мшрооргашзмИв, що можуть утворювати токси-чн та канцерогены речовини. Добове споживання харчових волокон мае становити не менше 10 г. Серед головних постачальниюв волокон е вИвсяна, рисова та ячмшна крупи, кукурудза, яблука, капуста й гарбузи, що е природними, натуральними продуктами харчування; зерновИ, бобовИ, гречка, овоч*, фрукти та горИхи. В цшьному зерн багато бИлюв, залИза, цинку, кальщю, впашшв групи В, фпонцидИв, харчових волокон та мИкроелеменпв. Вони захищають наш оргашзм вИд шюдливо1 ди ращонуклщв.
СвИжИ овоч* й фрукти е постачальниками в оргашзм людини харчових волокон, бшюв, амшокислот, пектину. Зерна бобових мютять бИлки та харчовИ волокна, як* здатн виводити з оргашзму радюнукль ди. В морськш капуст мютиться багато йоду, альпнату натрИю та мшеральних солей, як* при взаемоди з токсичними важкими метала-ми i рацiонуклiцами перетворюють 1х на розчинт солИ, що виводять-ся з оргатзму. Пектин зв’язуе токсини i сприяе 1х виведенню з оргатзму. Його багато у фруктах, ягодах, горИхах та насшт соняшнику.
