Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Таблиця 4 - Межi добового забезпечення людини поживними
речовинами [26]
Поживна речовина Нижня межа Верхня межа
Загальна кiлькiсть жирiв, % ене-рг!1 15 30
Наснчет жирт кислоти, % ене-рг!1 0 10
Полшенаснчет жирт кислоти, % енерги 3 7
Харчовий холестерин, мг/добу 0 300
Загальна юльюсть вуглевод-н1в, % енергii 55 75
Складн1 вуглеводт, % енергii 50 70
Харчов1 волокна, г/добу 27 40
Некрохмальт полюахариди, г/добу 10 416
Вiльний цукор, % енерги 0 10
Бшок, % енерги 10 15
Кухонна сшь, г/добу - 6
Нормальне харчування обов’язково мютить сiм життево необхщ-них складових частин: повноцшш бшки й жири, вуглеводи, кшт-ковина, в1тамши, вода та мжроелементи.
Бшок. Це будiвельний матерiал для кожно! клiтини нашого орга-тзму, органiчна речовина, що складаеться з амшокислот, серед яких е так зваш «незамiнm» амiнокислоти. Амiнокислоти i !хш похiднi (лiпiди) прискорюють i вiдновлюють обмiн речовин, що ютотно до-помагае при лiкуваннi таких нервово-псих1чних захворювань, як ДЦП, оли-офретя, синдром Дауна, розсiяний склероз, хвороба Пар-юнсона. За допомогою лiпiдiв вщновлюються нервовi клiтини.
132
НайбИльше «незамИнних» амшокислот мютиться в бобових рос-линах, грибах i горИхах. Бшок бере активну участь у х*м*чних реакциях, що вщбуваються в органИзмИ, однак при низьких температурах реакци сповшьнюються i навИть можуть припинитися зовсИм. Для 1х-нього прискорення юнуе бшок - фермент, що збшьшуе швицкiсть реакци в мшьйони разИв.
Вуглеводи. Вуглеводи мютять вуглець, водень i кисень, представлен* у сшввщношент, у якому вони входять до складу води (Н20). Вуглеводи забезпечують оргашзм енерпею. Видшення енерги су-проводжуеться сполученням вуглецю з киснем й утворенням двоо-кису вуглецю (вуглекислого газу). Кожен грам вуглеводИв, що вико-ристовуеться у тканинах, дае 17,2 кДж (4,1 ккал). Добова потреба доросло1 людини у вуглеводах становить близько 300 г i задовольня-еться за рахунок надходження з 1жею цукру i крохмалю.
Жири. Жири надходять в оргашзм Из джерел тваринного й рос-линного походження (наприклад, сумИш жирних кислот i глщерину). Вони складаються з вуглецю, водню й кисню.
• Тваринн жири знаходяться в м’ясИ, жирнш шинщ, у молочних продуктах: молоко, масло, сир, а також у яечному жовтку. Тваринт жири е важливим компонентом дИети.
• Прикладом жирИв рослинного походження е соняшниковИ, ку-курудзят, маслиновИ й горИховИ масла.
Жири, так само, як i вуглеводи, використовуються в оргашзм людини для отримання енерги. Кожний грам жиру дае 38,9 кДж (9,3 ккал). Необхщнють доросло1 людини в жирах становить 100 г на день.
Коли жирИв в оргашзм! людини не вистачае, це призводить до виникнення судинних порушень, до Инфаркту мюкарда.
Клiткoвина. До клпковини належить литан, деяк полюахариди, ИншИ не засвоюваш залишки продукпв. Вщсутнють клпковини в сприяе розвитку ожирИння, виникненню дивертикултта в кишечнику, злояюсних утворень у травному тракт й Инших захворювань. Клгт-ковина мютиться у сирих продуктах, овочах, фруктах, селерИ, квасо-т, со1, стручкових [39].
Мiкрoелементи. МИкроелементи виконують структурну функщю оргашзму, входять до складу його твердих та м’яких тканин, забезпечують усИ фИзюлопчн функци. В оргашзм кшьюсть мИкроелемен-тИв змИнюеться у дИапазон 0,001 - 0,0001 %. У тепершнш час дуже
133
необхвдними вважаються 14 мДкроелеменпв - де зашзо, йод, манган, ванадш, мдь, динк, молДбден, кобальт, селен, хром, ткель, олово, кремнш, фтор.
Джерелом мДкроелеменпв е харчовД продукти.
Мкроелементи - це життево необх1дш, незамтт елементи. Вони беруть участь в усДх обмДнних продесах, рост!, тканинному диханш, знешкодженн токсичних речовин, стимулюють функди нервово! й сердево-судинно! систем, мобшзують захисн функди оргатзму, використовуються в продесах адаптади. Деяк! мДкроелементи мають антимшробну дда (срДбло, ртуть, молДбден). Тому для деяких мшроелеменпв визначена кшьюсть, яку повинен отримати органДзм в середньому за добу. Будь-як! значн вщхилення вщ ще! юлькосп можуть негативно вщобразитись на здоров’! людини (табл. 5).
Дефщит i надлишок мДкроелеменпв впливають на життедДяль-тсть органДзму. Головною !х особливютю е повсюдне поширення. Вони потpалляють у найменшД тшД людського оргатзму [25] .
Важк метали - де група х!м!чних елеменпв, що вдщляються за атомною вагою та щшьшстю, яка складае понад 4,6 г/см3. Вони е природною складовою лгтосфери, i залежно вДд виду та кшькосп, можуть спричиняити рДзний вплив, у тому числД токсичнi дп. ДеякД з них е мДкроелементами та являються життево важливи-ми для розвитку живих оргашзмДв (рис. 19). Мюде !х дп спе-дифДчне [73].
134
Рисунок 19 - Метали та шк1длив1 речовини у повггр1 та в тШ людини [73]
У той же час людиш необхвдно для нормально! життедаяльносп надходження (з !жею, з питною водою) деяких важких металiв у яко-стi м^оелеменпв (табл. 5).
Таблиця 5 - Середньодобове споживання людиною деяких важких
№ з/п Елемент Границ1, розм1рн1сть Можливе середне
1 Залзо 15-22 мг 18 мг
2 Цинк 10-15 мг 12 мг
3 Манган 2-4 мг 3 мг
4 М1дь 1-3 мг 2 мг
5 Нжель 300-500 мкг 400 мкг
