Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Палшня. Вщ 1697 р., коли у Росй, а ще рашше i в шших куточках ЗемлИ, почалася торпвля тютюном та було дозволено палшня, велика частина населення зазнала наркотичного впливу тютюну, не знаючи чи не бажаючи знати про його руйшвний вплив на органзм. У рИзн часи по-рИзному карали за палшня (вщ побо1в i до смертно1 кари) [39].
У наш час палИння не забороняеться, а тому стало досить поши-рене серед населення. Таке поширення палИння пов’язане з властивь стю речовини, яку мютить тютюн, - ткотину, який впливае на центральну нервову систему людини, що призводить до вщчуття приемного пщнесення, легкосп, ейфорп. Це вщчуття за мехашзмом умовного рефлексу поеднуеться Из запахом тютюнового диму, з ароматом самого тютюну. У результат* все це нагадуе тому, хто палить, про ейфоричне вщчуття, викликае гостре бажання знову вщчути його. В результат* довготривалого палИння формуеться цша система не-гативних звичок.
Пщраховано, що людина, яка палить цигарку, вдихае повпря, забруднення якого в 384 000 разИв перевищуе ГДК забруднюючих речовин. В абсолютно чистш атмосферИ оргашзм людини, що палить, зазнае такого токсичного впливу, тби вона перебувае в умовах, де забруднення в тисячИ разИв перевищуе будь-як норми. Вдихати тю-
123
тюновий дим у 4 рази шюдливше, тж вихлопн гази автомобшя безпосередньо з вихлопно! труби [14].
Яю ж складов! тютюнового диму роблять його таким токсичним та небезпечним для людини i навколишнього природного середовища? Речовин, що мютяться у тютюновому диш та вважаються особливо шюдливими, нараховуетъся близько 30, зокрема: оксид вугле-цю, миш’як, бенз(а)трен, сол1 важких метал1в (свинцю, кадмда, по-лошю - 210, ткелю) та шш1 (табл. 2).
Таблиця 2 - Головш токсичнi та канцерогеннi речовини у __________________тютюновому дим [55]____________________
Компонент Ддя компоненту
У паровиднт фаз1
оксид вуглецю токсична (хвороби серця)
оксид азоту токсична
щанютий водень - « -
акроле!н - « -
ацетальдепд - « -
формальдепд канцерогенна
пдрозш - « -
хлорований в1тл - « -
уретан - « -
2-ттропропан - « -
хшолш - « -
штрозамни - « -
карбонш ткелю - « -
У фаз1 (макро) частинок
бенз(а)трен канцерогенна
5-метилхризен - « -
полонш-210 - « -
кадмш токсична
Для прикладу негативно! ди можна охарактеризувати деяю х1м1ч-m елементи i сполуки, що е складовими тютюнового диму.
Оксид вуглецю. Ця речовина, що мютиться також у мюькому по-впр!, приеднуеться до гемоглоб1ну кровг Гемоглобш, що зв’язав СО, втрачае властивють поставляти кисень до тканин тша. Гемоглобш
124
пов’язуе СО у 200 раяв мДдтше, нж кисень, тому у людини, яка палить, тканини тша отримують менше кисню.
Миш’як та свинець. РанДше для обробки рослин тютюну як пес-тидид застосовували арсенат свиндю. А осюльки н свинедь, н миш’як у грунт! не розкладаеться, !х i до сьогодш знаходять всюди, де ранДше застосовували дей пестидид. Тютюн, що вирощують на дьому грунт!, поглинае свинедь та миш’як.
Свинедь рДзнобДчно впливае на оргатзм людини. Лише одне па-лшня призводить до виникнення апаш, ушкодження мозку. Вику-рювання одте! пачки дигарок за день утворюе додаток у 50 % до lid юлькосп свиндю, що людина кожно! доби отримуе з повпрям у за-брудненому мют!
Миш’як - кумулятивна отрута, тобто невелик! дози його можуть протягом деякого часу акумулюватися, доки не досягнуть отруюю-чого рДвня. Тютюновий дим не мютить достатньо миш’яку, щоб ви-кликати гостре отруення. Однак вважають, що при менших дозах миш’як кандерогенний.
Кадмш та нкель. Пачка дигарок мютить близько 30-40 мкг кад-мда та 150 мкг ткелю. Кадмш у достаттх дозах викликае низку па-толопчних явищ. Вш порушуе використання органДзмом кальщю та може сприяти пщвищенню кров’яного тиску та розвитку захворювань сердя. Люди, що палять, отримують з пачки дигарок близько 0,5-1,5 мкг ткелю. У тих, хто палить, нирки та печДнка вмщають у середньому вдвДчД бДльше кадмш, нж у тих, хто не палить [55].
Кожний компонент, що мютиться у тютюновому димД, потрап-ляючи до органДзму людини, викликае порушення у робот! життево важливих органДв та систем, призводить до розладу нормальних ди-кшв в усьому органДзм (рис. 18).
Особливо негативно палшня впливае на органДзм жшки. Ж!нки, як! палять, ранДше стардать. Якщо ж ж!нка палить у перюд ваптнос-тД, тдвищуеться вДропдтсть викидня, зменшуеться вага плоду. Та де й не дивно, бо дитина в утроб! матер! фактично також «палить», тобто отримуе з кров’ю шюдливД речовини, що мютяться у тютюновому димг А в одному ллрД молока жДнки, яка палить, мютиться 0,5 мг ш-котину, у той час як смертельна норма становить 1 мг на 1 кг ваги дитини [72].
125
Рисунок 18 - Д1я складових тютюнового диму на оргатзм людини
Отже, палшня виявляеться одним з головних фактор1в, що приз-водить до змш у нормальному функцюнувант оргашзму, викликае безл1ч небезпечних хвороб, що в б1льшосп випадюв призводить до загибел людини.
На щастя, на сьогодшшнш день у багатьох розвинутих кра!нах розгортаеться широка кампашя боротьби з пал1нням: активним та пасивним. У Кита! у 71 мют заборонено палити у громадських уста-новах. Накладаються санкци на тих, хто палить у США, Англи, Германн, Япони. В цих кра!нах виховують культ здорового способу життя, що повтстю виключае пал1ння [72].
