Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
1ндивщ може реатзуватись як людська особистють лише тода, коли вш вступае у взаемодда з Дншою людською особистютю або су-стльством. 1снування сучасно! людини як дискретного й !зольовано-го утворення неможливе.
Тшьки щцивщ е основою зм!ни сустльства. Реал!защя ново! ноо-сферно! стратег!! розвитку дившзади потребуе формування Дндивь дуал!зади кожно! особистосп. На сучасному етап! розвитку суспшь-ства необхщне визнання кожно! людини особистютю, яка обов’язково повинна розвинутися та вщбутися [14].
Б1оло?чне та соц1альнеу природ1 людини Головним у тзнанш людини було i залишаеться зараз визначення стввщношення бюлопчного i сощального. Людина — единий бюп-сихосощальний феномен, i в такш якост1 вона живе у своему се-редовищ1, впливае на нього та в1дчувае вдповдно позитивний або негативний вплив.
Бюлопчне у природi людини. Homo sapiens — людина розумна. Протягом еволющ! людини вщбувалося пристосування до прямохо-
114
дИння, удосконалення руки як знаряддя працИ, розвиток мозку та на-буття нових форм поведИнки. НайдавнИшИ слИди трудово1 дИяльностИ датуються 2,5-2,8 млн. роив тому (знаряддя в Ефюпи).
Ното sapiens — вид широко, але нерИвномИрно розселений по ЗемлИ. Вш складаеться з чисельних популяцш, здатних вшьно схрещу-ватись мИж собою i народжувати спроможних до розмноження на-щадюв. Для виду характерна широка фенотипова мИнливють, пов’язана (в певнш мИрИ) з морфофункцюнальною адаптацИею. Люд-ськ ацаптацi1 специфИчт, осюльки пов’язаш зИ збереженням не тшь-ки бИологИчних, але й соцИальних функцИй (сьогоднИ значення соцИа-льних факторИв зростае). Значно зросла в ходИ еволюцИ1 тривалИсть життя людини, знизився рИвень народжуваностИ, сповИльнився перИод статевого дозрИвання.
Важливим також е те, що в ходИ еволюцл, при переход вщ первИ-сного виду до предка людини, виникла здатнИсть до цИлеспрямовано1 трудово1 дИяльност*. Саме в цьому й полягае суть еволюцшних про-цесИв, якИ перетворили предкИв людини в «людину розумну».
Отже, бюлопчне в людин е первинним, це тшьки передумови, хоча й дуже важливИ, для тзнання закотв розвитку природи й сустльства.
Сощальне у прирoдi людини. На вершин бюлопчно1 еволюцл виникла сощальна природа людини. Суспшьна сутисть людини з 11 трудовими навичками й сощальними потребами — властивють, яка не притаманна Иншим живим ютотам. ТрудовИ навички, Интелект, емоци й воля виникають як вщбиття людиною вщношень, що скла-лися в ходИ еволющйного та Историчного розвитку.
Сощальна суттсть людства у кожному поколИнт розвиваеться тбито заново, бо дИти пщростають, вступають у спшкування з Инши-ми людьми, стльнотами. У ходИ Историчного розвитку i збагачення сощально1 сфери життя розумовИ здИбност з поколИння в поколИння розкриваються все повтше. I внаслщок цього вщбуваеться прогрес мозку людини як матерИального органу мислення. Вважаеться, що здатшсть творчо дИяти зумовлена генетичними задатками мозку, але реалИзащя i розвиток вщбуваються протягом життя. Отже, свпогляд особистост формуеться, перш за все, пщ впливом сощальних чинниюв. Людина живе у свт сощальних потреб, яю формують 1"1 пси-ичне життя.
115
Таким чином, сутисть людини заключаемся у взаемоди сощального та бюлогчного. I 11 розвиток потребуе бюлогчних передумов, а прогрес визначаеться сощальними закономрностями [18].
2.2 ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ФАКТОРИ, ЩО НА НЬОГО ВПЛИВАЮТЬ
Комплексним показником стану людського суспИльства е рИвень здоров’я самих людей. Вщщщ як юнуе людина, 11 здоров’я формувалося i продовжуе формуватися пщ впливом факторИв зовшшнього середови-ща на органИзм. ВнаслИдок прогресуючого розвитку промислового ви-робництва (залучення нових природних елеменпв, виготовлення синте-тичних хИмчних сполук) кшькют та яксш показники екологчного стану навколишнього природного середовища дуже змшилися. Експерти ВООЗ вважають, що 30-50 % захворювань людей е наслщком виник-нення несприятливого екологИчного стану середовища 1х Иснування. Здоров’я людини, таким чином, виступае екологчним критерИем якост навколишнього середовища.
Серед факторИв, що обумовлюють здоров’я людини (рис.16), не-вщ’емними е також умови життя, спосИб життя, сощально-економИчн та полгтичт умови, умови пращ.
Споаб життя за значенням для здоров’я займае 49-53 % i мютить у собИ так фактори ризику: куршня, вживання алкоголю, незбалан-соване, неправильне харчування, стресовИ ситуаци, шкщливИ умови пращ, низький освгтнш та культурний рИвень.
Генетика та бюлопя людини займае 18-22 % у формувант здоров’я людини та виражаеться у бшьшост випадмв у схильносп до спадкових хвороб.
На 17-20 % здоров’я залежить вщ зoвнiшньoгo середовища та природно-кшматичних умов. Цей фактор мютить: забруднення говгт-ря, грунта, питно1 води, пщвищення космчного та шших випромшю-вань. I лише 8-10 % займае охорона здоров’я: неефективнють профша-ктичних заходИв, низька якють медично1 допомоги.
Отже, як фактори формують здоров’я та впливають на його змь ну, зрозумшо, а що ж саме називають здоров’ям? У наш час юнуе щ-ла низка визначень поняття «здоров’я», але 1х об’еднуе наявтсть у кожному п’яти основних критерив:
