Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 83

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 77 78 79 80 81 82 < 83 > 84 85 86 87 88 89 .. 118 >> Следующая

Основна перевага мшрохвильово! зйомки полягае в тому, що в устх дiапазонах (крiм дiапазону близько 3,5 см) коефiцiент пропускання атмосфери складае 0,7-1,0. У спектральних дiапа-зонах Q (0,60-0,91см), X (2,42-3,66см), S (7,60-11,53см) помилка у визначенш радiояcкраво! температури (Тв) суш^ викликана наявнicтю хмарноcтi i водяно! пари, не перевищуе 1-2оК.
При аналiзi екосистем Пiвнiчно! Африки за даними з ШЗС «Nimbus-5» було показано, що за радютепловим випромшюван-ням розрiзняютьcя оcновнi типи рослинност й еколопчш типи пустель i саван, рiзного роду гiдротермiчнi аномали. Крiм того, змiни радiояcкравоcтi температури виявили засолення грунту i лгголопчш неоднорiдноcтi вiдкритих грунтiв.
Активна локаця
Активна зйомка, тобто радарна, лiдарна, лазерна i т.п., проводиться винятково з лггаюв, тому що ще важкодоступш для коcмiчно! зйомки через велию енергетичнi витрати. Проте !хне використання вiдкривае великi перспективи через !х високу просторову розрiшаючу спроможнють, незалежно вщ стану атмосфери, спектрально! вибiрковоcтi, глибини взаемодi! з екраном i т. i.
Радюлокацшш зйомки використовуються в дiапазонах Q (А=0,8см) i Х (А,=3см). На радiолокацiйних знiмках екосистеми, як природш, так i культурнi, розрiзняютьcя за параметром вщби-того сигналу у: горизонтальною угг, вертикальною увв i поперечною упп поляризащею. Радiолокацiйнi зображення рееструють геометрiю вщбиваючо! поверхш. Тому що вс культурш впливи i вci штучнi споруди вiдрiзняютьcя саме cпецифiчною геометрiею внутршньо! структури i зовнiшнього малюнка, на радарних зш-мках вони дешифруються в першу чергу. Вщбивний сигнал сильно зростае при порушенш рослинност: пюля скошування травостою, рубки люу.
375
Другою ознакою текстур е !хня регуляршсть орieнтацi!. Це приводить до того, що при однакових величинах у на культур-них екосистемах р1зниця вертикально! i горизонтально! поляри-зацш бiльша пор!вняно з природними аналогами (лю, злаковий луг). Великим досягненням радарно! зйомки у вивченнi транс-формованих екосистем i екотехнiчних систем е шдкреслення структурних меж: часто контури, що не розр1зняються за сигналом, на радарному зшмку ч1тко вщр1зняються за лiнiею межi, де ехо тдсилюе будь-як! геометричнi порушення. Кр!м наземних екосистем, радарнi зйомки перспективш для виявлення антропогенних ефекпв на вод!, головним чином тни i нафти.
На завершення стд зазначити, що будь-який окремо взятий приймач випромшювання не забезпечуе необхщною дистанцш-ною iнформацiею, лише поеднання приймачiв у р!зних спектральних штервалах, !з р!зними просторовими розршаючими здат-ностями, р!зною оглядовютю i р!зною частотою зйомки дае ш-формацiю про природу, що задовольняе вимогам за комплексш-стю, детальнютю i достов!ршстю.
Оптичш й радiацiйнi власгивосгi екосистем
Оптичш i радiацiйнi властивостi екосистем безпосередньо визначаються в першу чергу рослинним покривом, а там, де покриття рослинносп менше 30-40 %, також i грунтами. Рослиншсть i грунти представляють ту ф!зичну активну поверхню, яка формуе вщбивання падаючого сонячного св^ла i власне випромiнювання. Оптичш i радiацiйнi властивостi екосистем розглядаються в чотирьох областях спектру. У видимш област спектра вiдбyваеться вiдбивання падаючого сонячного св^ла в iнтервалi довжин хвиль 0,4 - 0,7 мкм. В найближчш шфрачерво-нш област спектру також вiдбиваеться сонячне св1тло, але у невидимому для людини iнтервалi 0,75 - 2,5 мкм. Бшьш довгохви-льова частина спектру формуе власне пасивне випромшювання екосистем, i це зображення може бути отримане як у денний, так i у шчний час. Це середня шфрачервона область спектру - 3 -30 мкм i дальня шфрачервона область спектру - 30 - 300 мкм. Поим ще досить шформативна мшрохвильова область
376
пасивного радювипромшювання в штерват довжин хвиль 0,3 -30 см. Однак, не в усх перерахованих спектральних iнтервалах можлива аеро- i коcмiчна зйомка, через те, що атмосфера, в особливост водяна пара i вуглекислий газ, поглинае cвiтло i випромiнювання повнicтю або частково. Так, повнютю поглинаеться атмосферою i виключаеться з дистанцшно! шдикацп дальня шфрачервона область спектру. В iнших областях спектру також е багато атмосферних смуг поглинання i аерокоcмiчне знiмання здiйcнюетьcя у вiкнах мiж ними.
Видима область спектру 0,4 - 0,7 мкм найбшьш шформати-вна як за спектральною, так i за просторовою розршаючою спроможнютю систем. Оcновнi екобiоморфи роcлинноcтi i класи типiв грунтiв характеризуються cпецифiчними оптичними влас-тивостями.
Класи бiоморф рослинност описують рiзними кривими кое-фщента яcкравоcтi р i вимiрюютьcя на основних дiлянках спектру: синш, зеленiй, червонiй, ближнiй iнфрачервонiй.
Крив коефiцiента спектрально! яcкравоcтi вимiрянi в рiзних географiчних зонах для основних титв грунтiв, !х верхнього ге-нетичного горизонту.
Радiацiйнi влаcтивоcтi екосистем залежать вщ cпроможноcтi елементiв, що !х складають, випромшювати в спектральному iнтервалi 3 - 300 мкм. Спроможнють випромшювання
розраховуеться за вщношенням спектрально! щшьност енергетично! яcкравоcтi доcлiджуваного елемента до те! ж характеристики абсолютно чорного тша, яке повнicтю поглинае падаючу на нього енергiю випромiнювання. На оcновi цього положення вci об'екти мають радiацiйну температуру, яка розраховуеться за вщношенням до цього абсолютно чорного тша.
Предыдущая << 1 .. 77 78 79 80 81 82 < 83 > 84 85 86 87 88 89 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed