Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
сух1 грунти без рослинносп + + +
волоп грунти без рослинносп + +
забруднення акваторп + + + + +
забруднення повггря + + +
суха рослиншсть + + + +
населен! пункти + + +
За космiчними спектрами характеризуются yci основш типи природних утворень, що описаш наземно. Спектри вщбивання екосистем диференцiюються за штегральним складом екобiоформ рослинних спiвтовариств. Космiчне
спектрофотометрування враховуе оптичну неоднорiднiсть д!лянки. У резyльтатi iнтегральний коефiцieнт спектрально! яскравосту вимiряний i3 космосу, для бшьшосп екосистем (за винятком прських снiгiв) вищий, нiж вимiряний на земнш поверхнi.
Незважаючи на значш трyднощi в iнтерпретацi! космiчних спекав, вони мали велике значення в теоретичних дослщженнях спектрально! передавально! функци атмосфери, закономiрностей оптично! генералiзацi! i вибору оптимальних спектральних iнтервалiв, а також у практичних дослiдженнях: виявлення атмосферних забруднень, мошторинг вмiстy хлорофiлy в морськiй водi i т.п.
Tmeei3MHa зйомка
372
Телевiзiйна зйомка (ТВ) здшснювалася з метеоролопчних ШЗС у спектральному iнтервалi 0,5-0,75 мкм з розршаючою здатнicтю 1-3 км. Пюля 1974р. для одержання ТВ-зображення використовувалась удосконалена камера середньо! розрiшаючо! здатноcтi 0,3-0,6 км, що дозволяло стандартизувати вимiри й одержувати кшькюш данi про оптичнi характеристики земно! поверхш. ТВ зшмки надходять щодня з сонячно-синхронних ШЗС у визначений мюцевий час у ранковi години; з геостащонарних ШЗС ТВ - зображення можна одержувати i часпше — в iнтервалi 40 хвилин.
ТВ-зйомка найбiльш перспективна для спостереження швидкоплинних природних явищ. Для спостереження за сшгововим покривом використовуються зйомки з регулярнютю 1 раз на 5 дшв. Вологicть грунту в перюд весняного просихання вiдcтежуетьcя також 1 раз на 5 дшв, в iншi сезони — 1раз на 1015 днiв. Змша вегетацi! роcлинноcтi пасовищ i сшьськогосподарських культур рееструеться з iнтервалом до 10-
15 днiв. Деякi катаcтрофiчнi cитуацi!: повенi, урагани, пожежi — вимагають i бiльш частих зйомок - щоденних.
Особливо щкавий феномен ТВ-зйомки з космосу — na^Bi бурi i скупчення лiтометеорiв в атмосфера За ТВ-знiмками виявляеться мюце виникнення, простежуеться область поширення i напрямок переносу, концентрацiя пилу в атмосфер^ швидкоcтi перемiщення i добовi ритми.
1нфрачервона зйомка
1Ч зйомка проводиться з лпаюв i супутниюв у першому ^=3,4-5,6 мкм i в другому ^=8,0-12,5 мкм вшш прозороcтi атмосфери.
1Ч зйомка дае просторово-часовий розподш радiацiйних температур системи Земля-атмосфера. Пюля урахування впливу атмосфери, радiацiйнi температури, що вимiрюютьcя з ШЗС 2 рази на добу, можуть бути використаш для вивчення ба-гатьох параметрiв екосистем: !х радiацiйних полiв, частотно-просторових, частотно-часових характеристик. Ц радiацiйнi характеристики враховують бшьшють властивостей екосистем, таких як наприклад, вегетативний стан рослинносп, !! водозабе-зпеченicть, фенологiчнi змiни, стан грунту, його вологють, температуру, теплоемнють, екcпозицiю i рельеф. Стреcовi стани ро-
373
слинност, пов'язаш з недостатньою кшьюстю вологи i надлиш-ком солей у грунт!, захворюваннями, ураженнями комахами, вщрГзняються бшьш «теплими» тонами. Волоп грунти, виходи грунтових вод, навпаки, вщрГзняються «холодними» тонами.
Радоацшт вимГри показують вплив дГяльност людини на екосистеми: розорення грунтов ултоку зменшуе альбедо екосистем на 6-10% i збшьшуе !хш радГацшт температури на 2-4оС. Урбашзоват i промислов! системи розрГзняються протягом усього року, особливо сильно в зимово-весняний час, високими позитивними аномалГями радГацшних температур на 6-8оС. Сильно збип пасовища i позбавлет рослинност шски, навпаки, дають бшьш високе альбедо - на 6-12% вище у порГвнянт з за-кршленими тсками, але бшьш низью радоацшт температури на 2-4оС нижчГ, що особливо помтоно у весняно-лтонш час.
Багатоспектральна зйомка
Багатоспектральна зйомка, тобто зйомка в багатьох вузьких спектральних штервалах за допомогою ФЕУ, свтолофшьтрГв i сканерГв як з лтоаюв, так i з КЛА. Багатоспектральна зйомка здшснюеться з метеоролопчних ШЗС з висоти близько 900 км з нахилом орбтои 81,2о у чотирьох спектральних штервалах Х=0,5-0,6; 0,6-0,7; 0,7-0,8; 0,8-1,1мкм ширококутовою камерою
щоденно з малою просторовою розршаючою спроможшстю 0,91,2 км шириною сканування 2500 км i середньо-кутовою камерою !з середньою розршаючою спроможшстю 0,3-0,4 км i шириною сканування 500 км. Проводиться багатоспектральна зйомка з ШЗС для вивчення природних ресурсГв Земл! з висоти близько 900 км i нахилом орбгти 99,1о !з просторовою розршаючою спроможшстю зображення 70-100 м, шириною сканування 185 км у тих же 4-х спектральних штервалах !з частотою зйомки 1 раз на 18 дшв.
Кр!м того, багатоспектральна зйомка здшснюеться з ПОС у 13 спектральних штервалах, з яких одночасно зшмалася шфор-мащя лише у будь-яких 4-х обраних штервалах.
Багатоспектральна зйомка особливо перспективна для ви-вчення сшьськогосподарських упдь i посГвГв.
Мшрохвильова зйомка 374
Мшрохвильова зйомка, тобто реестращя пасивного радютеп-лового випромiнювання Землi в дiапазонi 0,3-30 см, проводиться в експериментальному порядку з ШЗС (такими як «Метеор», «Nimbus») i з ПОС (наприклад «Skylab»).
