Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Еколопчний прогноз здiйснюеться рiзними методами, i лише використання всiх методiв дасть достатньо надшш результати. Розрiзняють декшька методiв екологiчного прогнозу -популяцшний, балансовий, натурног подiбностi, моделювання, iндикацiйний, транспонування, екстраполяцтний та ш.
Деяю з них, таю, як iндикацiйний, краще реалiзуються за аеро- i космiчними знiмками, як одночасовими, так i повторними. Iншi, такi, як популяцшний або балансовий, -прше. Не всi з цих методiв дають кiлькiснi характеристики динамiки i прогнози на певну дату. Методи яюсного прогнозу, такi, як iндикацiйний або транспонування екологiчних рядiв, дають досить невизначеш прогнози, якi не можна прив’язати до певно! дати. Методи кшьюсного прогнозу, такi, як популяцшний, екстраполяцшний, матричний, бiльш трудомютю, але дають базовi прогнози на певш дати.
Засоби аерокосмiчного мошторингу екосистем
369
Основним напрямком розвитку аерокоcмiчних заcобiв спостереження природного середовища е використання реестрацш вщбивання cвiтла i власного випромшювання Землi в рiзних спектральних iнтервалах: вiзуальнi спостереження (0,40-
0,64мкм), фотографування (0,40-0,92мкм), спектрофотометру-вання (0,40-2,5мкм), телевiзiйна зйомка (0,45-0,75мкм), теплова
1Ч зйомка (2,6-5,5 i 8,0-14мкм), багатоспектральна зйомка (0,3212,5мкм), мшрохвильова зйомка (0,3см i бiльше), а також активш методи локацi!.
Фотографування
Фотографування дае найдетальшшу iнформацiю про просто-рову структуру земно! поверхш. Техшка аерофотознiмання icro-тно не змшюеться, i значний iнтереc мае коcмiчне фотографування. Фотозйомки з пшотованих орбiтальних cтанцiй (ПОС) здiйcнюютьcя ручними або стацюнарними карто-графiчними камерами. Зшмки з ПОС досягли розршення 1040 м. Головна перевага коcмiчних знiмкiв перед звичайною аерофотозйомкою в !хнш оглядовоcтi i генералiзацi!, а не в деталiзацi! зображення природних утворень. Задачi детального доcлiдження природи виршуються звичайним
аерофотознiманням у широкому дiапазонi маcштабiв вiд 1:1000 до 1:150000 з розршаючою здатнicтю вiд 3 см до 4 м i покриттям вiд 0,04 до 500 км2. Вщповщно до icнуючих мiжнародних норм, вважаеться припустимою глобальна коcмiчна зйомка стану природного середовища iз розрiшаючою здатнicтю не бiльше 16-30 м, що вщповщае масштабу фотографування 1:4000000 - 1:8000000 при розршаючш
спроможност 0,035мм. Оптимальною розрiшаючою здатнютю коcмiчного фотографування е 30-100м, що вщповщае оригiнальному масштабу негатива близько 1:1000000-1:3000000. Задовшьш також коcмiчнi фотозйомки з розршаючою здатнicтю до 100 м у маcштабi 1:3000000.
Аерофотозшмання обслуговуе картографування у великих i середшх, так званих «зшмальних» масштабах 1:10000-1:300000. Коcмiчнi фотографi! - чорно-бш на панхроматичнiй плiвцi, ко-льоровi в природних i cпектрозональнi в умовних кольорах - е основою середньо- i дрiбномаcштабного тематичного картогра-
370
фування. Вони використовуються головним чином для контурного дешифрування, видшення природних утворень, вщстежування !хшх меж, вивчення внутршньо! структури i картографування природних i трансформованих екосистем на рГвнях мезо-, макро- i мегахор у масштабах 1:300000 - 1:3000000.
На космiчних фотографiях також видно детальну морфоструктуру антропогенних впливГв з вщображенням сшв-вщношень рГзних генетичних титв антропогенних трансформа-цш з детальнютю 5-10% площ! в ансамбль Однак, незважаючи на достатню просторову розршаючи здатшсть i устшне контурне дешифрування, ГмовГрност розтзнавання складу екосистем за космГчними фотографГями можуть варГювати головним чином у межах 0,6-0,9, що не може цшком задовольнити вимоги практичного використання.
Багатозональне фотографування Значно тдвищуе достовГрнють розтзнавання складу екосис-тем багатозональне фотографування, тобто синхронне фотогра-фування те! ж дшянки багатооб’ективною фотокамерою з р!з-ними комбшащями фотоплГвок i свГтлофшьтрГв.
Застосування багатозональних фотографш з оптимальним поеднанням зон чутливост тдвищуе ГмовГрнють правильного розтзнавання складу екосистем при локальнш екстраполяцп дешифрувальних ознак до 0,80-0,95, що в бшьшосп випадюв задовольняе вимогам наукового i практичного використання ко-смГчних зшмюв.
Так, при аналГз! шести зональних зображень, отриманих камерою МКФ-6, видшили ряд оптимальних поеднань зон для вивчення тих або шших природних об'екпв.
Послщовне використання багатозональних фотографш дозволяе деталГзувати фГтоценохори за космГчними зшмками.
Спектрофотометрування ВимГр вщбивно! спроможносп природних i антропогенних утворень здшснюеться наземно i з лГтаюв. Перше устшне кос-мГчне спектрофотометруванння, проведене в 1970р. з ПКК «Союз-9» В.1.Севастьяновим, дозволило вперше класифшувати основн типи природних утворень за спектрами, що вимГрян за межами земно! атмосфери (табл. 15).
371
Таблиця 15
Оптимальш поеднання спектральних iнтервалiв МКФ-6 для вивчення природних i антропогенних систем
Об’екти розтзнавання Спектральний iнтервал, мкм
0,46- 0,50 0,52- 0,56 0,58- 0,62 0,64- 0,68 0,68- 0,78 0,78- 0,88
густа рослиншсть у перюд вегетацп + + +
