Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
H 0 r
величини br необхщно бачити на аерознiмках основу i верхiвку дерева. Величина паралактичного змщення (br) загалом мала, тому вимагае порiвняно крупно масштабних аерознiмкiв масштабу 1:7000 i крупнiше, бажано отриманих широко кутовими АФА.
• Визначення середньо! висоти деревостою через вимiри дiаметрiв крон дерев. Мiж дiаметрами крон дерев i висотами дерев icнуе кореляцiйний зв'язок, який дозволяе визначити середню висоту деревостою. Спостб мае меншу точнють, шж cпоciб стерео вимiрювань. Перевагою способу е незалежнють вiд проглядання земно! поверхнi, що е необхщним в уciх попереднiх методах, тому вш може використовуватися в густих деревостоях, з вiдcутнicтю проглядання землi на великiй площi.
366
Удосконалення методiв таксацiйного дешифрування аерозшмшв
Цiкавi пропозицi! з удосконалення методiв таксацшного дешифрування аерознiмкiв внiс Зайченко Л.П. (1984р.). Автор показуе, що в результат проведених дослщв високу точшсть показали дешифрування методом еталонiв (помилка за середньою висотою дерев 4-5%, за дiаметром 5-9%, за повнотою
- 0,005%, за запасом - 6-10%), прийнятну точнiсть - метод математичних моделей насаджень (помилка за дiаметром 1112%) i низьку точшсть - кореляцшш зв'язки (помилка за дiаметром 14-24%). Високу точшсть еталошв забезпечуе корегування результатiв дешифрування розробленим у Красноярську «релатошчним» засобом.
Пюля введення високоточних прийомiв дешифрування почали гостро вщчуватися методичнi помилки за рахунок великомасштабносту повноти i великого варiювання числа стовбурiв в нижнш частинi пологу насаджень. Для уникнення цих перешкод автор пропонуе показник «щшьнють» (едину для вшх порiд «метрологiчну» повноту) i розподш деревостою на основну i пригшчену частини.
Для лiсовпорядкування запропонована методика таксацп лiсового i лiсосiчного фоцщв на основi дешифрування спектральних аерозшмюв М 1:15000. Ця методика передбачае:
A. Вивчення зв'язюв лiсово! рослинносп з компонентами ландшафту;
B. Подш територi! кожно! таксацiйно! дiлянки на ландшафтно-юторичш блоки (Л1Б) - первинш таксацiйнi райони, всерединi яких насадження вивчають як цiлiснiсть у люорослинному та iсторичному вiдношеннi. Аналоги Л1Б -урочища i мiсцевостi, на яких насадження мають однакову юторда росту. За умови значного антропогенного впливу на лю замють Л1Б видiляють «генералiзованi» видiли (ГВ);
C. В Л1Б або ГВ здшснюють вибiрково - перерахувальну таксацiю фонових насаджень на протилежних i серединних формах мезорельефу з розрахунку 2-4 вимiрювальних пункти
367
таксаци (ВПТ), що мають низьку, високу i середню повноту, на одну стереопару. ВПТ використовують як повш еталони i за ними складають математичш модел! насаджень з указанням середшх i крайшх таксацшних показниюв на групу форм мезорельефу. Малопредставлеш насадження (включення) таксують Гндивщуально;
D. При окомГрнш таксаци здшснюють закладку часткових еталошв, на яких визначають тшьки середнш в!к, висоту, дГаметр i товарнють елеменпв люу по кодовш лшп (3-4км на 1тис.га);
E. Таксацшне дешифрування видГв окомГрно-стереоскошчне - з порГвнянням повноти, складу середньо! висоти порщ з еталонами i з релатошчним корегуванням, проставленням значень не фГзюномГчних таксацшних показниюв по еталонам або математичним моделям з вирахуванням боштету i запасГв за таблицями;
F. Здшснюють таксащю люосГчного фонду з меншими люоексплуатацшними видшами, у складних випадках - з окомГрною таксащею за периметром люосш, бшьш ретельним релатошчним корегуванням, що проводиться в особливо складних випадках у дв! руки;
G. Контроль i приймання таксацшно-дешифрувальних робгт на однш-двох стерео парах в кожному Л1Б, з контролем в лга видшв, яю мають неприпустим! вщхилення.
2.6 АЕРОКОСМ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ДИНАМКИ ЕКОСИСТЕМ
АерокосмГчн методи виявлення динамши екосистем е одним з основних роздшв еколопчного мошторингу, осюльки тшьки вони можуть забезпечити швидке i просторове (глобальне, регюнальне, локальне) картографГчне подання даних про швидюсть i розповсюдження сучасних, особливо антропогенних, змш у простор! м!ж наземними станщями мошторингу.
1ндикаторами динамГки е рГзномаштн! ознаки екосистем, яю з певною достовГрнютю вказують на змши в час! !хнього складу
368
i структури. В рамках аерокосмiчного мониторингу екосистем це дешифрувальш ознаки, що встановлюються на еталонних ключових дшянках i екстраполюються в межах ландшафта -аналопв.
Наземними динамiчними шдикаторами е ознаки змiни екосистем шляхом безпосередшх вимiрiв за повторними зшмками одше! i тiе! ж територи з штервалами часу, суттевими для виявлення !х динамiки. Вони дають кшьюсш оцiнки динамiки екосистем. 1ндикатори динамiки за формою зв'язку з процесом подшяються на три групи:
¦ Прямi iндикатори. Характеризують сутнють процесу. Це, як правило, динамiчнi iндикатори за знiмками рiзних роюв.
¦ Непрямi iндикатори. Показують причини або наслщки динамiки за зшмками одного термшу рейду.
¦ Лопчш iндикатори динамжи. Виявляються за допомогою рiзного роду еколого-динамiчних рядiв, концепци клiмаксу, а також встановлюються за зшмками одного терм^ рейду.
