Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Демаскуюча плiвка показала кращi результати порiвняно з кольоровою, хоча вона не може видшити зелеш сосни, ушко-дженi шюдником. Здоровi дерева листяних порiд мають бшьш високу спектральну яскравють в шфрачервонш чаcтинi спектру порiвняно з хвойними, тому вони зображуються червоним або жовтогарячим кольором, а хвойш породи темним пурпурним кольором. На аерозшмках, отриманих на кольорову плiвку, по-дiл хвойних i листяних порщ без cтереоcкопiчного переглядання ускладнений, тому що вci породи зображаються зеленим кольором. Крiм того, аерофотозшмання на демаскуючу плiвку можна робити при наявносп серпанку з мшус блакитним (жовтим) фi-льтром.
Порiвняння наземних спостережень iз даними дешифрування (за двома категорiями пошкоджених дерев - iз червоними верх> вками й усохлими) показало, що значний вщсоток пошкоджених дерев не враховувався за аерозшмками. Це пояснюеться злитим зображенням крон, особливо дрiбних розмiрiв. Не вдалося виявити зв'язок мiж кiлькicтю пошкоджених дерев, що змшили забарвлення, i уражених, але зелених дерев. Однак отримана то-чнicть дае можливicть правильно вибрати мюця для наземного контролю.
Кiнцевi результати обстеження характеризуються такими даними. Для обстежено! територп площею 60000 а^в число осередюв на 1000 а^в складае 28,7, а число уражених дерев (на 1000 а^в) - 1262,8 (з iмовiрнicтю 90 %).
Пошкодження, яю викликанi личинками молi (Choristoneura tumiteranu), ведуть до втрати хво! хвойними породами. Цей шкь дник широко поширений у люах Ившчно! Америки. Для облiку ушкоджень були складеш cпецiальнi таблицi запаств, що грун-
352
туються на визначених ступенях пошкоджень за великомасшта-бними аерозшмками (Wеbег, 1964). Iнвентаризацiя пошкоджень на площi 220000 га була проведена статистичним методом за схемою двохстушнчато! вибiрки. До цiе! ж групи належать пошкодження, що викликаш довгоносиками. Так, Pissodes strobi викликае пошкодження верхiвкових пагонiв в культурах сосни веймутово!. Для облшу таких пошкоджень потрiбно виконувати аерофотозшмання в маcштабi - близько 1:1600, для чого вико-ристовувалися малоформатш камери.
Великий iнтереc являе виявлення за допомогою аерофотозшмання грибкових захворювань деревинних порщ. Складнють полягае лише в тому, що наявнють захворювання не завжди встановлюеться навпь при натуральному оглядi уражених дерев. Дуже важливим е питання про те, чи можна виявити за допомо-гою аерофотозшмання наявнють змiн, якщо вщсутш !хнi вiзуа-льнi ознаки.
Хартер Charter, 1959) вважае, що при грибкових захворю-ваннях рослин уражаеться насамперед !хня губчаста паренхiма. Цi змiни починаються задовго до того, як змшюеться зелений колiр листя. Через те, що шфрачервош променi сильно вщбива-ються губчастою паренимою i майже не вщбиваються поверх-нею листя, змiна в cтруктурi або cкладi губчасто! пареними впливае на характер вiдбивання шфрачервоних променiв. Аеро-фотознiмання дозволяе виявити щ змiни й встановити площу, на якш роcлиннicть мае яю-небудь ушкодження, наприклад, не-стача або надлишок поживних речовин у грунт, поганий дренаж, захворювання, викликаш комахами i т.д. З щею метою най-краще застосовувати шфрахроматичну плiвку, що дозволяе оде-ржати при аерофотозшманш такi данi, яю не можна одержати, використовуючи плiвки, чуттевi у видимiй зонi спектру. Будь-яких додаткових витрат при цьому не потрiбно.
Шкiдливий вплив абштичних чинникiв середовища на лю рiзноманiтний. Це взаемне поеднання дерев, що викликане хитанням крон, бурелам, вiтролам, cнiголам, блискавки, посухи (атмосферш i грунтовi). При iнтенcивнiй атмосфернш поcуci (вiдноcна вологicть повiтря падае до 15-25 %) створюються кри-тичнi умови, притаманнi пожеженебезпечному перюду. У цей час вiд рiзних причин можуть виникнути лicовi пожежь
353
Шюдливий вплив антропогенних чинниюв середовища на лю залежить вiд господарсько! дiяльностi людини. Це в першу чергу забруднення повпря газовими i пиловими викидами, ште-нсивнi вибiрковi рубки, випас худоби i т.д.
За допомогою спектрозональних аерозшмюв можна виявити осередки пошкоджень листяних лiсiв отруйними газами (Wolf, 1970). Так були вивчеш дшянки дубових i букових люв, ураженi хлористим воднем. Ц дiлянки були розташованi на вщсташ 5002500 м вiд тдприемства, що викидае в атмосферу зазначений газ. Уражеш дерева передчасно змшили забарвлення, що вщо-бразилося на спектрозональних аерозшмках, отриманих у середиш вересня. Буковi деревосто! без листя зображувалися зеленим кольором, при невеликому ступеш ураження дерева буку i дубу зображувалися жовто-коричневим кольором, а сильно уражеш дерева, що цшком змiнили забарвлення листя, -коричневим кольором. На аерозшмках чпко видiлялися вирубки, на яких у результат дi! отруйних газiв пiдрiст i вся рослиннють цiлком загинули. Вiдновлення лiсу, на думку авторiв роботи, тут неможливе.
Вс наведенi приклади пiдтверджують можливють використання аерофотозшмання для виявлення пошкоджень, що при-зводять до частково! або повно! втрати листя або, у випадку по-рушення дiяльностi, асимiляцiйного апарату. Однак не менш важливим е питання про те, чи можна виявити патолопчш змши в деревах до появи вiзуальних ознак, помiтних не-озброеним оком. Спещально проведенi експерименти у деяких випадках дали позитивну вщповщь на поставлене питання. При штучному ураженш дерев сiрчистим ангiдридом вiзуальнi ознаки з'являлися через 554 дш, спектрозональнi аерознiмки дали можливiсть виявити пошкоджеш дерева через 1 день, а ко-льоровi - тшьки через 7 днiв (Wolf, 1970).
