Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
вщповщно до вимог методiв вибiркового дослщження, закошв теорi! ймовiрноcтей i математично! статистики.
Повний цикл фотостатично! люошвентаризаци можна подiлити на три перюди: пiдготовчий перiод, польовi роботи i камеральна обробка матерiалiв.
Основна задача тдготовчих po6im полягае у визначенш обсяпв i розмiщеннi вибiрки i на оcновi цього в складанш проекту вибiрково! аерофотозйомки. Оcкiльки вибiрковий cпоciб будуеться на ландшафтнiй основ^ в першу чергу проводять природне районування об'екту iнвентаризацi!, складають попередню схему тишв лicу i стратифшують площi лicового фонду. Пicля цього обсягом вибiрки визначають для кожного ландшафту. Загальний обсяг одержують, складаючи вибiрки за ландшафтами. Таким чином, у шдготовчий перiод виконують основш дешифрувальш роботи за надвеликомасштабним зшмком з лiтака або коcмiчним фотозшмком.
346
Виконане у камеральних умовах попередне ландшафтно-географГчне районування уточнюють в натур!. Передуем, в результат! рекогносцирувального об’екту остаточно встановлюють кордони ландшафтв i мюцевостей, обстежують геоморфолопчну структуру дшянки, уточнюють i намГчають напрями i маршрути наземних дослщжень.
При наземних обстеженнях за намГченими ходовими лшями здшснюють вiзуальну таксацiю насаджень з одночасним описом морфолопчно! структури ландшафту.
У камеральний перюд у результат! обробки польового матерГалу i лГтературних джерел уточнюють схему титв люорослинних умов, обчислюють сшввщношення !хньо! розповсюдженосп i частоти появи.
ВибГрково перекачувальну таксащю виконують у таксацшних видшах, типових для району i характеризуючи однорщнють таксаци, використовують для ощнки точност дешифрування аерозшмюв.
Застосування лково! типологй при аерокосмiчних дослщженнях лiсiв
Представник Харкова Остапенко В. Ф. на Красноярсьюй конференцп в 1984 рощ з цього питання доповГв про те, що ви-м!р i дешифрування рГзних параметрГв люово! рослинносп з метою визначення !х яюсно! i юльюсно! оцшки спираеться на заздалепдь вивчет i класифшоваш наземт типов! об’екти. При аерокосмГчних дослщженнях лгав доповщач пропонуе таксони класифшацшно! системи люоводсько! типологй'. Просторове положення люорослинних зон, областей i регюшв, тишв люу i люових бюценозГв, яю вщображають переважну д!ю чинниюв життя на якост змши, що вщбуваються в люових екосистемах, тдпорядковане закономГрностям. Виявлення цих законо-мГрностей i координатного положення таксошв одночасно шдищюе наземт об’екти, яю вивчаються, i пояснюють результати дистанцшного зондування тдстиляючо! поверхш. Метод типолопчних аналопв i конкретне знання яюсних i юльюсних характеристик об’екпв, що вивчаються наземно, на
347
думку доповщника, може сприяти дешифруванню космiчних знiмкiв лiсiв.
Остапенко В. Ф. стверджуе, що вщомосп, якими ми володiемо, дають достатне пiдгрунтя для пояснення географи, найважливiших властивостей i особливостей лiсiв рiзних регiонiв, дозволяють прогнозувати розвиток лiсових ценозiв. Зокрема, люотиполопчному дешифруванню космiчних i тдсупутникових знiмкiв могли б сприяти географiчно окресленi таксони лiсорослинного районування.
При аерокосмiчному вивченнi гiрських лiсiв !х дешифрування полегшуе знання тишв вертикально! зональностi, кожний
iз яких стосовно конкретно! прсько! системи мае сво! особливо-стi.
На завершення доповщач вказав, що паралельне люотиполо-гiчне наземне i аерокосмiчне дослщження iндикаторно! ролi л> сово! рослинносп (деревинно! i трав'янисто!) пiдвищуе результа-тивнiсть i достовiрнiсть вивчення рштшки природних процесiв бiологiчно! продуктивностi люв i складання тематичних лiсових карт.
Дистанцшш методи в oxopoHi лiсiв вщ пожеж
Аналiз матерiалiв зйомок, що отримуються за допомогою космiчних апарапв, показав потенцiйну можливiсть !х використання для виявлення люових пожеж. На зшмках пожеж1 дешифрують за димовими шлейфами, що мають витягнену форму i значну довжину.
Отримання сери послщовних, рiзночасних зшмюв одше! територи дозволяе постшно стежити за розвитком пожеж, що за-безпечуе найбшьший ефект всього комплексу заходiв щодо !х локалiзацi! i гасiння.
Наприклад, в зонi тайги значний вщсоток пожеж виникае вщ грозових розрядiв. За оглядовими космiчними знiмками з дозволом бiля 2 км, одержаних з ШСЗ «Метеор», грозову хмарнють добре розпiзнають i вiдстежують !! рух. Це дозволяе прогнозувати райони можливо! появи люових пожеж.
Важлива задача в ци^ заходiв щодо охорони лiсiв вщ пожеж - виявлення конвективног хмарностi, перспективног для
348
виникнення штучних опадiв. Така хмарнють характеризуемся цшою низкою ознак, таких як форма, розмiри, розвиток за вертикаллю, температурою та iн. Для визначення перспективносп хмарностi необхiдно знати метеоролопчну ситуацiю, розповсюдження хмарностi в чаш i просторi, хмарний режим у люових районах. Оперативна шформащя, одержана з ШСЗ «Метеор» дозволяе виявляти конвективну хмарнють, !! характеристику i динамiку.
Важлива задача в ^oreMi органiзацil охорони люв вiд пожеж - укладання карт пожежно! небезпеки лiсових територш за умовами погоди.
Рiзнi дослiдження свiдчать про те, що люовий фонд може бути подшений на дiлянки за пожежною стшкютю, що залежить вщ характеру насаджень, лiсорослинних умов, пори року i стану погоди.
