Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 70

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 64 65 66 67 68 69 < 70 > 71 72 73 74 75 76 .. 118 >> Следующая

Про можливють застосування теплового аерозшмання в л> совому господарств! опублГкована низка робгт (Муеzа, Allen, 1968; Olson, 1967; Rohde, 1970; Weber, 1971 та ш.). Намгтилися
337
три основш напрями у використаннi методу в люовому госпо-дарствi. До них належать: загальне дешифрування всього природного комплексу для рiзноматтно^ мети; вивчення пошко-джень рослинностi i вивчення л^ових пожеж. Олсон (Olson, 1967) повщомляе про американський експеримент, проведений у штатах Мiчиган i Мшесота. За допомогою шфрачервоно! системи, яка мала детектор iз сурм'янистого шдда, була виконана теплова аерозйомка в зош спектра 4,5-5,5 з висоти 3000 фупв (914,4м). Зйомка виконувалася у липш, у нiчний час доби за вщсутносн хмарностi. На термальному зображенш найсвiтлiшим тоном зображалася рiчка та iншi воднi об'екти. Тон зображення люв був бiльш свiтлим порiвняно з сiльськогосподарськими культурами. Iншi варiанти зйомки були виконанi в денний час доби, вони виявилися бшьш вдалими (табл. 13).
З таблиц видно, що ознайомлення з об'ектами в натурi зна-чно пiдвищило точнiсть розтзнавання рiзноманiтних об'ектiв. У той же час можна вщзначити порiвняно низьку точнють розт-знавання окремих порщ дерев. Автор вiдзначае, що за прямими ознаками розтзнавання окремих порщ складало велик труднощi, у бшьшосп випадкiв дiлянки лiсу з переваженням рiзноманiтних порiд дерев видiлялися за умовами мюцезнаходження.
Арцибашев G. С. та ш. (1971) вказують на перспектившсть використання теплово! аерозйомки для виявлення малих прихованих осередкiв люових пожеж за рахунок iнтенсивного теплового випромшювання. Особливо ефективно
використовувати з щею метою шфрачервош системи, встановлеш на висотних лiтаках i штучних супутниках Земль Лiсовi пожежi, що починаються, можуть бути виявлеш як з малих, так i з великих висот польоту. Через те що шфрачервоне випромшювання поглинаеться хмарами, бажано мати iншi дистанцшш приймачу що дозволяють рееструвати лiсовi пожеж1 пiд хмарами.
Таблиця 13
Точнiсть дешифрування теплового зображення в штат Мшесота (Ch.Olson, 1967)
338
Назва об'екту i вид дешифрування Кшьккть вииадкш Число правильно визначених об'екпв Вщсоток
1 2 3 4
1. Попередне дешифрування (без польових робгг): -площ1, що культивуються, або не культивуються -альськогосподарська культура -люова або не люова площа -породи дерев 204 142 70
153 38 25
51 31 61
16 1 6
шифрування тсля ознайомлення з об'ектом у натура - площ1, що культивуються або не культивуються - люцерна - кукурудза - соев1 боби - люова або не люова площа - чагарники або пасовища -породи дерев 127 118 93
30 28 93
43 31 72
23 15 65
22 20 90
10 2 20
6 3 50
Про практичну реалiзацiю цього методу в США повщомляе Уебер (Weber, 1971). В умовах ще! кра1ни близько 40 % малих лiсових пожеж виявляеться не рашше, нiж через вюм годин пicля 1хнього виникнення. 1нфрачервона система мала два канали: перший працюе в дiапазонi 8-14 миль, а другий - 36 миль.
Система встановлювалася на патрульному лпаку, що покри-вав за один поли бшьше 20 тис. км2 при висот польоту до 7000 м. Результати практичного впровадження ще! системи довели, що вартють охорони i виявлення зменшилася вдвiчi порiвняно зi звичайним авiапатрулюванням у поеднаннi з наземною охороною.
Цей же метод можна використати для картографування i вивчення великих люових пожеж. Периметри таких пожеж i новi
339
осередки, що виникають при !хньому рус, можна закарто-графувати з допомогою шфрачервоних систем.
1сторш застосування дистанцшних методiв у лiсовiй справi
Перш! спроби використання дистанцшних методГв для вивчення рослинносп були зроблеш у 1925 р.
Першими об'ектами аерофотозшмання були: Саблинське л> сництво поблизу Леншграду (9141га), Железинське i Федяйюв-ське люництва в колишнш Тверскш губернн (65000 га). Аерофотозшмання було проведене оргашзованим при Акцюнерному товариств! «Добролт> аерозшмальним вщдшом шд керГвницт-вом М. Д. Бонч-Бруевича. У 1926 рощ це ж товариство (за договором з люовими оргашзащями) виконало аерофотозшмання на площ! 524 тис. га в Маршськш АРСР. Це була перша велика робота по аерофотозшманню для потреб народного господарства.
ПовГтряне фотографування для фахГвщв люового господарства i люово! промисловосп являло в той час особливий штерес, бо люовий фонд (один !з основних багатств кра!ни), здебшьшого не був вивчений. Кр!м того, для забезпечення розвитку промисловост необхщним було штенсивне використання люових масивГв у нових районах, а для цього потрГбно було термшово здшснити швентаризащю лю!в з метою виявлення !хньо! цшносп i значущост для потреб народного господарства.
Вже перш! спроби застосування аерофотозшмання з метою швентаризацн люв i вивчення умов для оргашзацп !хнього про-мислового використання показали, що аерофотозшмання е висо-коефективним техшчним засобом, здатним рГзко прискорити процес вивчення люового фонду i рацюналГзувати процеси ль соГнженерних вишукувань i проектувань.
Першою спещальною оргашзащею для проведення люового аерофотозшмання був трест люово! авГацп, створений у 1936 рощ, на основ! реоргашзацн шституту люово! авГацн Всесоюзно! академн сшьськогосподарських наук !м. В. I. Ленша. З 1936 р. до 1953 р. цей трест провГв аерофотозшмання люового фонду двГчг
Предыдущая << 1 .. 64 65 66 67 68 69 < 70 > 71 72 73 74 75 76 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed