Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
3) слабка ерозiя на дрiбногрядовиx, бугристих i пологохвилястих шсках. Форми рельефу шсюв, що належать до ще! категорн, не дешифруються за космiчними знiмками. Видiлення площ цього виду в^рово! ерозi! здшснюеться головним чином за тоном фотозображення i непрямими ознаками.
322
4) вггрова ерозiя напiврозбитих i розбитих приоазисних п1ск1в ч!тко видшяеться на косм!чних зшмках за малюнком фотозображення, що складаеться з! свгтлих i темно-с!рих плям. Детатзащя форм рельефу шсюв за косм!чними зшмками ускладнена.
5) пом1рна вiтрова ерозiя на пiсках грядово-такирного комплексу. Меж! ще! категори ч!тко вир!зняються на косм!чних зшмках. Роздшення такир!в i шщаних гряд добре дешифруеться.
6) сильна в^рова ерозiя бiля колодязiв п1щаних пустель. Ця категор!я найбшьш чико картографуеться за косм!чними зшмками. Плями розбитих шсюв д!аметром вщ 0,5 до 3 км i бшьше дешифруються за тоном фотозображення. Ц плями мають розмит меж!.
7) сильна в^рова ерозiя бшя колодязiв лковоТ пустелi. Плями розбитих шсюв бшя колодяз!в люових пустель розтзнаються за косм!чними зшмками ще бшьш р!зко, шж у пщанш пустел!.
Особливостi дешифрування процесiв водно! ерозй
Вивчення прояв!в водно! ерози на великих територ!ях можливе тшьки на шдгрунтп розумшня законом!рностей
просторових взаемозв’язюв м!ж компонентами ландшафту.
За косм!чними зшмками добре дешифруються вс! лшшш форми ерози, чого не можна зробити навиь за великомасштабними топограф!чними картами. Шншт форми ерозп дешифруються, головним чином, за формою i розм!ром.
За косм!чними зшмками можна видшити так! типи водног ерозИ':
1) водна ерозiя у передпрськш глинистiй пустелi. Ця
категор!я ч!тко вид!ляеться на косм!чних зшмках за фотозображенням. Дешифруеться за багаточисельними в!ялопод!бними, часпше хвилястими, р!чищами тимчасового потоку.
323
2) водна ерозiя в бедлендовш пустелг Меж! ще!
категорн чГтко видшяються i розшзнаються за дендритоподГбним малюнком на свГтлому фон! глинистих низькопрь, позбавлених рослинностг
3) водна ерозiя давн1х рiчищ. Дешифруемся за
релштовими, часто хвилястими, рГчищами i старицями.
4) зрошувальна ерозiя. Дешифруеться непрямим шляхом за фотозображенням розораних земель.
5) водна ерозiя, викликана скидовими водами на
передпрських територiях. На зшмках зображуеться у вигляд! прямолшшних темних смуг рГчищ скидових колекторГв, яю заюнчуються серГею дренажних озер, що зображуються темним тоном.
6) селевi потоки на схилах пр. Дешифруються за
дендритоподГбним малюнком тимчасового водотоку.
При видшенш вищеперерахованих рГзновидГв водно! ерозп необхщно використовувати комплекс дешифрувальних ознак. За тоном фотозображення чГтко видшяються територп шдпрських глинистих пустель, де розвинута водна ерозГя. За малюнком i тоном фотозображення можна видшити територп, де юнуе небезпека селевих потоюв.
Засолення Грунпв
Методами дистанцшно! Гндикаци засолення грунтов, головним чином, е оптичний i рaдiотепловий дiaпaзон. Вплив засолення грунтов на !х оптичт властивосто дуже великий, але погано тддаеться юльюснш характеристик, через те, що по-перше, вш дуже мшливий, як в час!, так i простор!, як за площею, так i за вертикальним профшем. По-друге, вплив засолення виступае разом !з шшими контролюючими зображення факторами, головним чином, з! зволоженням, вмютом гумусу в грунт! i проектованим покриттям рослинностг ВзаемодГючи з ними, засолення дае рГзномаштт оптичт i радГацшт ефекти. Однак, завжди вдаеться знайти так! ландшафти-аналоги, в межах яких сукупност контролюючих факторГв приблизно однаковг Найбшьшу щкавють викликае визначення в грунтах вторинних мшералГв групи карбонатГв
324
(CaCO3), сульфапв (CaSO3 2Н2О) i хлорчщв (NaCl). Таким чином, в граничних умовах дистанцiйнi iндикатори можуть бути використаш для чотирьох характеристик засолення грунпв -вмiсту в грунтах карбонатв, сульфатiв, xлоридiв та емност поглинання основ. Взагалi, солi вiдрiзняються найвищим з грунтових утворень значенням яскравостi [73].
Карбонати у видимш областi спектру мають порiвняно високий коеф^ент яскравостi р, який рiвномiрно зростае 3i збыьшенням довжини хвилi вiд 0,2 до 0,4. При початкових дозах збшьшення вмюту карбонапв в грунтах р швидко збшьшу-еться, а попм зi збшьшенням !х концентрацп бшьш шж на 10 % прирют яскравосп уповiльнюеться.
У видимш i ближчiй 1Ч дiлянках спектру (0,4-1,1 мкм) залеж-нiсть мiж р i вмiстом солей S сухого грунту характеризуеться тдвищенням р зi збiльшенням S в ушх спектральних iнтервалах [73].
Характерною властив^тю хлоридiв е зростання р вiд зе-леног частини спектру в бш фюлетових прометв (Х=0,40мкм), iнодi до 0,7-0,8 [73]. Пщвищення вщбиття в синьо-зеленш частиш спектру (0,46-0,50 мкм) в^^зняе хлориди вщ шших солей.
1снуе значуща корелящя мiж яскравiстю грунтiв i концентра-цiю обмiнних катiонiв Mg, Na, K, Ca. Фiзична причина впливу обмшних основ на оптичш якосп грунту не визначена. На думку Б. В. Виноградова, вона здшснюеться побiчно через корелящю з шшими контролюючими факторами. Так, наприклад, зi збыь-шенням вм^ту поглиненого Mg коеф^ент яскравостi спо-чатку рiзко падае, але потiм вплив Mg на р зменшуеться [65].
