Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
306
нють i розм!ри шару забруднень над мютом, а також оцшити су-марний викид забруднень над мютом у цшому.
Такого роду вим!ри проводяться за допомогою пор!вняно простих дисперсшних прилад!в, що вим!рюють поглинання прямого або розсдаваного сонячного випромшювання.
Т ж засоби вим!ру дозволяють стежити в реальному масштаб! часу за денним ходом загального вмюту забруднюючого компоненту в вертикальному стовт атмосфери над мютом, ви-являти тки штенсивносп викиду, визначати характер залежно-ст денного ходу загально! забрудненосп пов!тряного басейну над мютом вщ метеоролопчних фактор!в, що швидко змшю-ються.
Результати вим1р1в загального вмюту забруднюючого компоненту на сукупносп довгих горизонтальних трас, що прохо-дять над мютом або його окремими районами, характеризують загальну забрудненють мюького пов!тряного басейну в площиш зондування i, за наявност вщповщних моделей, можуть викори-стовуватись для розрахунку викцщв забруднюючих речовин мь стом у цшому. Вщповщш вим!ри можна проводити за допомогою лазерних систем пор!вняльного поглинання, як! використо-вують джерела випромшювання достатньо високо! потужность Оперативнють таких систем достатня для контролю денного ходу вмюту забруднюючого компоненту в реальному масштаб! часу. Ц! значення доцшьно використовувати для перев!рки моделей розповсюдження забруднень у мюьких умовах або як ви-хщш дан! для розрахунку локальних забруднень за такими моделями.
Пересувш пости й експедицй
1деальним пересувним засобом вим!ру для контролю р!вня забруднення можна вважати таку систему, яка дозволяе оперативно (протягом декшькох хвилин) вим!рювати концентраци з просторовим розподшом у декшька метр!в на вщсташ до декшь-кох десятюв кшометр!в у будь-якому напрям! в межах прямо! видимость
У результат! виявляеться б можливою побудова тривим!рних карт забруднень великих райошв за допомогою невелико! кшь-
307
кост пересувних систем. Найбшьше таким вимогам вщповща-ють лiдарнi системи порiвняльного поглинання. Дальнiсть дi! таких сучасних систем у горизонтальному напрямi досягае 5 км, у вертикальному - до 30-40 км. Просторове розмщення в ниж-нш тропосферi бшя 100 м, у верхнiй тропосферi та стратосферi -бiля 1 км. Двомiрнi карти забруднень будуються за результатами зондування лщарами в горизонтальнш площинi поблизу джерел забруднення.
Карти розподшу забруднень у факелах можуть бути отримаш за допомогою лiдарiв i кореляцiйних спектрометрiв. При побу-довi карт аерозольного забруднення виявляеться можливим ви-дiлення в загальнш масi аерозолю субмiкронно! фракцi!, яка переноситься на велик вщсташ i завдае бiльш iстотно! економiчно! i бiологiчно! шкоди, нiж грубодисперсна фракщя.
Пересувнi лабораторi!, обладнанi кореляцшними спектрометрами (автомобiлi) та гетеродинними лазерними спектрометрами, використовуються для побудови карт забруднення проми-слових райошв.
Такого роду даш дозволяють оптимiзувати розмщення ста-цiонарних постiв [19].
Метролопчне забезпечення
Для перевiрки засобiв вимiру можуть використовуватись кю-вети, що мютять стандартнi газовi сумiшi з високою концентра-цiею компоненту, який детектуеться. Стандартш сумiшi з високою концентращею домiшок створювати i зберiгати значно про-стiше, шж дуже розбавленi. Крiм того, зважаючи на лiнiйнiсть сигналу у бшьшост спектрально-оптичних засобiв вимiру або його функцюнальну визначенiсть, для калiбрування потрiбнi всього 1-2 репернi точки.
Калiбрування системи на комбiнацiйному розсiюваннi здшснюеться за сигналом розсдавання на стабшьних за вмiстом компонентах атмосфери, наприклад, N2 або О2.
Tруднощi метрологiчного забезпечення дистанцiйних засобiв вимiру пов'язанi з просторово-часовою неоднорщшстю вiдкрито! атмосфери. Тому для розрахунку концентрацш потрiбнi моделi просторово-часового розподшу атмосферних параметрiв. Точ-
308
нють таких моделей зростае по мГрГ накопичення досвщу в прак-тищ дистанцшних вимГрГв.
2.2 ДИСТАНЦ1ЙН1 МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВОД СВ1ТОВОГО ОКЕАНУ
СвГтовий океан вщграе серйозну роль в юнуванш всього живого на ЗемлГ i визначае походження процесГв перетворення ене-рги Сонця, яю створюють неповторний вигляд нашо! планети. СвГтовий океан - потужний регулятор балансу кисню та CO2 в атмосферг ФГтопланктон забезпечуе 50-70 % загального об'ему кисню, який споживаеться живими ютотами, взаемодГя океану та атмосфери е важливим фактором формування погоди i клГмату. Сучасне людство зараз все бшьше усвщомлюе велике значення СвГтового океану як джерела колосальних запасГв корисних ко-палин, бюлопчних ресурсГв, генератора та регулятора ктмату нашо! планети.
МГж тим швидке розширення сфери матерГального виробни-цтва, стрГмкий техшчний прогрес зумовили все бшьш штенси-вну експлуатащю ресурсГв СвГтового океану i все бшьше впли-вають на стан його екосистем.
Зараз у СвГтовий океан щорГчно скидаеться бшьше 30 тис. рь зних хГмГчних сполук у юлькост до 1,2 млрд. т, зважаючи на те, що величезний об'ем вод Свггового океану (1379 •Ю6 км3), а також процеси природного самоочищення стоюв здатш зменшити ефект впливу забруднюючих речовин на морсью екосистеми.
