Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 51

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 45 46 47 48 49 50 < 51 > 52 53 54 55 56 57 .. 118 >> Следующая

Стацiонарнi мости р!вном!рно розповсюджеш на контро-льованiй територi! i працюють автоматично в заданому режимi та передають iнформацiю в центр збору i обробки даних. Контроль компонента, на як! не встановлеш автоматичш анатза-тори, здшснюеться шляхом вщбору проб з подальшим !х анат-зом х!м!чними або ф1зико-х1м1чними методами.
Дистанцiйнi засоби вим1ру не можуть претендувати на повну замiну традицiйних газоаналiзаторiв при виршенш задач контролю забруднення атмосфери мют. Однак !х застосування дозволить обминути багато труднощ1в. Застосування лщарних i трасо-вих систем виршуе проблему репрезентативностi оперативних вимiрювань. Результати вим!р!в на трасi довжиною декшька ю-лометрiв та перпендикулярно! напряму в1тру р!вносильш осере-дненим по трас результатам вим!р!в набором газоаналiзаторiв, розташованих впритул один до одного вздовж ще! траси. Отри-мане таким чином значення штегрально! забрудненостi атмосфери корелюе з! змiнами метеоумов i об'ективно вщображае за-гальний стан атмосфери в момент вим1р1в, чим забезпечуеться можливють прогнозу небезпечних за метеоумовами ситуацш. Використання похилих трас з верхшх поверхiв висотних будин-юв до р1вня другого, третього поверхiв дае шформащю про забрудненiсть атмосфери в зон! життедiяльностi б!ля 80 % насе-лення мiста.
Можливють використання довгих трас (до 10 км i бшьше) забезпечуе досягнення високо! чутливост при визначеннi регю-нально! забрудненост за бшьш широким набором компонента, шж використання традицшних кюветних газоанатзатор!в.
304
При розробщ автоматизованих мереж контролю забруднення атмосфери необхщно враховувати реальш можливосп як диста-нцiйних, так i локальних засобiв вимiрiв, оптимально розмщу-ючи !х на контрольованiй територп, з урахуванням особливостей розташованих на нш потенцiйних джерел забруднення, складу викидiв, а також особливостей рельефу i метеоумов [3].
Вим1р потоКв газ1в i аерозол1в
Найбiльш придатними в цьому планi дистанцiйними засо-бами вимiру е кореляцiйнi спектрометри, яю приймають розс> яне небом сонячне випромшювання або власне випромшювання нагрпих газiв факелу. Необхiднi додатковi вимiри швидкостi потоку газiв у факел^ яку можна прийняти рiвною швидкостi вiтру на висотi центру поперечного перетину факелу. Можливий також прямий вимiр швидкост потоку в факелi шляхом спосте-реження за ним за допомогою телеметрично! системи.
Результати вимiрiв кореляцiйним радiометром РАМС у факелах Запорiзько! ГРЕС i Московських ТЕЦ добре сшввщно-сяться з результатами розрахунюв (для Запорiзько! ГРЕС сере-дня вiдмiннiсть результатiв становить 10 %) [1].
За тими ж методами можуть працювати гетеродинш лазерш i фур'е-радiометри, якi приймають власне випромшювання нагр> тих газiв.
При вимiрi потокiв газiв i аерозолiв бiльш диференцiйовану iнформацiю дають лщарш системи. Вимiри лiдарами здшсню-ються зi стацiонарного положення пересувно! лабораторi! незалежно вiд погоди i цiлодобово. Кожний окремий вимiр дае сере-дню концентрацiю речовини на дшянщ лiнiй зондування.
Шдфакельш вимiри
Вимiри на довгих трасах доцiльно здiйснювати за допомогою кореляцшних спектрометрiв, лазерних систем, що працюють за принципом порiвняльного поглинання i частотно! модуляцi!. Перевага довго! траси полягае в незначнш iмовiрностi виходу
305
проекци факелу за межГ траси (!! довжина може бути до 1км) тд час проведення вимГрГв [2].
При точковому вщборГ проби е ютотна ймовГрнють вщхи-лення факелу вщ точки вщбору проби за час вщбору. Для характеристики репрезентативносп вдабрано! проби може використо-вуватись коефщГент нестшкост положення факелу. Ця величина може бути визначена за допомогою кореляцшного спектрометру або шших оптичних приладГв, що вимГрюють щшьнють факелу над точкою вщбору проби. У цьому випадку коефщент нестш-кост положення факелу визначаеться як вщношення середнього за час вщбору проби сигналу радюметру до максимального сигналу, одержаного пщ вюсю факелу [1б].
Результати вимГру радюметром РАМС коефщГенту нестшко-ст положення факелу i одночасного вщбору проб пщфакельного повГтря показують, що при значнш вщмшност коефщГенту не-стшкосп, значення концентраци сГрчистого газу в пробах сильно варГюють, тодГ як результати вимГрГв викиду сГрчистого газу ко-реляцшним радюметром i розрахунковГ значення викиду коре-люють достатньо добре. Таким чином, проведення вщбору проб пщфакельного повГтря спшьно з вимГрами щшьносп факелу ко-реляцшним спектрорадюметром пщвищуе стутнь надшносп результата вщбору проб [2].
Стащонарш пости
Дистанцшш засоби вимГру придатш для використання на стацюнарних i пересувних постах, а також для розмщення на лГтальних апаратах (лГтаках, аеростатах, штучних супутниках ЗемлГ).
Розмщеш на стацюнарних постах дистанцшш засоби вимГру доцшьно застосовувати для вимГрГв загального вмюту забруд-нюючих речовин, на довгих, похилих, вертикальних i горизонта-льних трасах випромшювання. В окремих випадках можливе визначення висотного профшю концентраци забруднюючо! ре-човини.
Вишр загального вмюту речовини в вертикальному стовш атмосфери на багатьох стацюнарних пунктах, розташованих на рГзних вщстанях вщ центра мюта, дозволяють визначити потуж-
Предыдущая << 1 .. 45 46 47 48 49 50 < 51 > 52 53 54 55 56 57 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed