Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 47

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 118 >> Следующая

292
окремих випадках для компонента з високим вмютом i штенси-вним спектром поглинання, що приходиться на вшна прозоросп атмосфери, фоновi вимiри методом спектрометра прямого або розсiяного небом сонячного випромшювання можуть проводи-тися з поверхш Землi з використанням майже вертикальних трас випромiнювання.
Наземш вим1ри. У практицi наземних вимiрiв фонових кон-центрацiй атмосферних газiв широко використовуються рiзно-маштш варiанти засобу спектрометрi! прямого або розшяного небом сонячного випромiнювання.
Найбыьш систематизовано оргатзован спостереження загального вм^ту озону в усШ товщi атмосфери. 1снуе свпова озонометрична мережа, яка складаеться з бшьш нiж 100 станцш. Озонометрична мережа кра!н СНД включае 45 станцiй (17 станцш в европейсьюй частинi, 27 - на азiатськiй i 1 - в Антарктиду [2]. На зарубiжних станцiях для контролю загального вмюту озону в атмосферi використовуються, в основному, при-лади типу спектрофотометру Добсона, в СНД - озонометр М-83, який являе собою двофшьтровий радюметр. Озонометр М-83 е бшьш простим i дешевим приладом порiвняно зi спектрофотометром Добсона.
Внм1рн з л1так1в, аеростат1в, ракет. Проводяться за допомогою спектрально-оптичних приладiв, яю встановлюються на лiтальних апаратах. Вони забезпечують:
о розширення масштабiв спостережень за рахунок швид-кого перемщення засобiв вимiрiв на великi вщсташ.
о зменшення перешкод з боку аерозолю та водяно! пари через !х менший вмiст у стратосферi i мезосферi.
о зменшення перешкод з боку газових компонента за рахунок кращого розподшу спектральних лшш, зумовленого звуженням !хнього контуру при зниженш тиску (вимiри в стра-тосферi i мезосферi).
о визначення висотного профiлю концентрацiй, завдяки вимiрам на рiзних висотах i при рiзних напрямах, близьких до горизонтального.
Для спостереження складу тропосфери, включаючи призем-ний шар, найбшьш придатш активш засоби. Лiдарнi системи, якi реатзують резонанснi методи, при розмiщеннi на лпаках мо-
293
жуть забезпечити отримання картин розподшу природних кон-центрацш багатьох газоподГбних компоненпв на великш площГ [20].
Вим!ри з ШСЗ. СупутниковГ вимГри е найефектившшими засобами здшснення глобального контролю складу атмосфери, включаючи спостереження за розповсюдженням забруднень вщ природних i антропогенних джерел. Бшьш просто реалГзуються пасивш методи, яю можна подшити на три основш групи [4]: методи вимГру прозоросп атмосфери для прямого випромшювання Сонця, Мюяця, зГрок; методи вимГру вщбитого i розсГяного земною поверхнею i атмосферою випромшювання; методи вимГру теплового випромшювання, що йде вщ Землг
Результати вимГрГв прозоросп атмосфери найбшьш просто пов'язаш з концентращями, що забезпечуе найвищу надшшсть штерпретацп результата вимГрГв абсорбцшним методом. Його чутливють i точнють досить висою. Однак, у зв'язку з необхщш-стю вщстежування джерел випромшювання пщ час руху ШСЗ потрГбна досить складна допомГжна апаратура.
Використання УФ, видимого i 1Ч - дГапазошв у спостере-женнях можливГ лише в шарах атмосфери, що лежать вище тро-посфери. Проведення вимГрГв у мшрохвильовому дГапазош дае можливють спостерГгати за складом верхньо! тропосфери. Однак використання МХ-дГапазону обмежуеться нестабшьнютю Сонця як джерела випромшювання в цьому дГапазонг ВимГри повинш проводитися з використанням приладГв з високим спектральним
i кутовим дозволом i високою точнютю фотометричних вимГрГв [4]. Цим вимогам вщповщають растровГ i фур'е-спектрометри, а також гетеродинш лазерш прилади.
Методи вимГру вщбитого i розсГяного в систем! Земля-атмосфера випромшювання забезпечують найпроспшу оргашзащю глобальних вимГрГв i мають гарну чутливють. ВимГри можна проводити в УФ, видимому i ближньому 1Ч (до 3-4 мкм) дГапа-зонах з використанням порГвняно простих фшьтрових i дисперсшних спектральних приладГв.
Методи вимГру теплового випромшювання, що йде вщ ЗемлГ, також вщносно прост в реалГзацп, однак вимагають при штер-претацн результата вимГрГв незалежного визначення профшю температури атмосфери вздовж траси випромшювання.
294
Для вимiрiв можна використовувати як порiвняно прост прилад з низькою розршаючою здатнiстю (фiльтровi радiометри); так i свiтлосильнi прилади з високою розршаючою здатiстю (гетеродиннi, кореляцiйнi, растровi i фур'е-спектрорадiометри). Зрозумiло, останнi мають перевагу, забезпечуючи кращий розподш спекав рiзноманiтних компонентiв атмосфери, що накладаються один на одного.
Оцiнки показують, що сучасш активнi системи з лазерним джерелом також можуть бути використаш для проведення вим> рiв з ШСЗ, включаючи спостереження складу тропосфери. Од-нак на вщмшу вiд пасивних засобiв, застосування яких вже дозволило отримати даш про глобальш характеристики деяких ат-мосферних домiшок.
Дистанцгш засоби вивчення димового забруднення атмосфери
Димовi забруднення атмосфери на космiчних знiмках можуть бути визначеш за певним планом зображення i характер-ним малюнком. За яскравютю зображення вони темнiшi хмар нижнього i середнього ярусу i наближаються до яскравост зображення хмар верхнього ярусу. При зйомщ в рiзних спектраль-них iнтервалах найбiльшу яскравiсть димовi забруднення пови-ннi мати в частиш спектру 0,4-0,5 мкм, оскшьки в цiй частинi спектра спостернаеться максимум розсiювання атмосферного шлейфу, що тдтверджено даними космiчно! зйомки. Наприклад, дим люово! пожежi в Турци за даними багатозонально! зйомки пшотуемого космiчного корабля «Союз - 12» найбшьш вдало видно на фош поверхнi пустелi в iнтервалi спектра з максимумом в частиш 0,470 мкм. Однак юнують вщхилення вщ цього правила. Зокрема, в цш частинi спектра над водною поверхнею важко чпко визначити межi димово! хмари, через те, що вони зливаються з загальним фоном атмосферного шлейфу. Як виявив аналiз багатоспектральних зображень з американського супутника ЛАНДСАТ-1, найбшьш шформативними е зшмки у частиш спектру 0,5-0,7 мкм. Одночасний аналiз телевiзiйних (0,5-0,7 мкм) та iнфрачервоних (10,5-12 мкм) зображень димових шлей-
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed