Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
277
для точного вимГру радГацп, - скaнуючi рaдiометри - працю-ють за двопроменевою схемою: на приймач радiацu по чeрзi надсилаеться випромшювання вiд Зeмлi та з Космосу, ство-рюючи нульовий рiвeнь вiдлiку. У результат отримуемо елект-ричний сигнал, напруга якого пропорцшна рГзнищ штенсивно-ст потоюв вимГрювання вщ ЗемлГ та Космосу. Сканери, при-значеш для вимГрювання випромшювання в декшькох вузьких (0,1 мкм) спектральних зонах, - скaнуючi спектрометри -працюють за багатозональною схемою. До конструкцп сканера додаеться диспергуюча система (дифракцшш решГтки, призми), роздшяючи променевий потк на спектральш скла-довГ, яю надходять на рГзномаштш фотоприймачг
Важи^ характеристики сканування - кут сканування (огляду) та миттевий (елементарний) кут зору, як визна-чають ширину полоси, що зшмаеться, та лшшну розршаючу спроможшсть на мюцевосп. У рГзних сканерГв щ кути рГзш за величиною. У точних сканерГв кут сканування зменшують до ± 5°, а у оглядових збшьшують до ± 50°. Вщповщно до цього i миттевий кут зору встановлюеться вщ десятих долей хвилини до декшькох градусГв. Кут сканування i миттевий кут зору та вщповщно, обсяг зйомки i розршаюча здатшсть на мюцевосп
- це взаемопов’язаш величини. Чим бшьша розршаюча здатшсть сканера, тим бшьша ширина смуги зйомки. Наприклад, при розршаючш здатност 1-2 км з космосу зшмають смугу шириною в декшька тисяч кшометрГв i за розршаючо! здатносп в 200-300 м до 1000 км, а при розршаючш спроможност в 50-80 м ширина смуги зйомки перевищуе першГ сотш кшометрГв. Чим бшьше розршаюча спроможшсть сканера i ширина смуги зйомки, тим бшьший обсяг шформаци, яку необхщно передати за одиницю часу по каналах космГчного зв’язку. При розршаючш здатносп 100 м i обсязГ 200 км цей об’ем досягае 2 мегабита (2*106) за секунду. Канали зв’язку повинш забезпечити його передавання. Зшмальна апаратура супутниюв мае два режими роботи: режим запам’ятовування та режим безпосередньо! передача Основна eidMina скануючог оптичног апаратури eid телев1-з1йног полягае в тому, що у скaнуючiй aпaрaтурi зазвичай ви-
278
користовуеться один приймач, на який послгдовно надходить променевий пот1к в1д елемент1в досл1джуваног поверхш. Послщовний огляд елеменпв при цьому здшснюеться, як правило, за допомогою оптико-мехашчних схем рiзноманiтно! конструкцп. Розмiри елеменпв на мюцевосп, робочий спектральний дiапазон та iншi параметри апаратури визначаються !! призначенням.
Скануючi пристро! застосовуються для вимiрiв в усiх частинах спектра електромагштно! енергi!. В оптичному дiапазонi скануючi пристро! використовуються при вимiрi кутового розподiлу випромiнювання Земл^ хмарностi, параметри атмосфери, якi можна вимiряти оптичними пристроями. Також скануючi пристро! застосовують для вимiрiв з космiчних апаратiв площ температури i вологостi, розподiлу зони вуглецю та ш.
При спостереженнi за хмарнютю перевага iнфрачервоно! скануючо! апаратури перед телевiзiйною полягае в тому, що перша приймае власне випромшювання об’екпв i тому може працювати цшодобово, а не тiльки при сонячному освпленш, як телевiзiйна апаратура.
Оптико-електромехашчш пристро!, призначенi для знаходження координат за !х власним тепловим випромiнюванням, отримали назву теплопеленгаторiв.
У скануючш iнфрачервонiй апаратурi для отримання зображень найбшьш широкого розповсюдження знаходить обстеження дослщжувано! площi вузьким променем з прямолшшним порядковим розверненням. Розвернення здшснюеться за допомогою обертання дзеркального призматичного барабана, що мае n граней.
Чутливють скануючого пристрою, призначеного для отримання тшьки зображення яко!сь поверхш, залежить вщ його енергетично! розршаючо! здатностi.
За сво!ми геометричними властивостями сканерний зшмок, що складаеться з окремих елеменпв, поступаеться кадровому. Сканерна зйомка неперевершена, якщо мова йде про вико-ристання вузьких зйомочних зон для отримання зображення в ушх спектральних дiапазонах. Вона забезпечуе швидку пере-
279
дачу сигнатв сканера та порiвняно просте подання знiмка у цифровому вигляд^ зручному для машинно! обробки.
Контроль-колоквiум з МОДУЛЯ 1
1. На яю 3 етапи подiляеться iсторiя розвитку зшмюв?
2. Охарактеризуйте рисоваш зображення.
3. Назвiть вчених, яю, на вашу думку, зiграли найбшьшу роль у становленнi дистанцiйних методiв дослiдження.
4. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку космiчно! iндустрi! на Укра!ш.
5. Що розумiеться пiд еколопчною iнформативнiстю космiчних зшмюв?
6. Чому на практищ найбiльш широко використовуються зшмки, отримаш у видимому i ближньому iнфрачервоному дiапазонi електромагнiтного спектру?
7. На чому базуеться ландшафтно-шдикацшний зашб дешифрування космiчних зшмюв?
8. В яких щлях застосовують аерокосмiчнi зшмки?
9. Яку роль вщграють аерокосмiчнi знiмки при монiторингу стану водних об’екпв?
10. Яку роль вщграють аерокосмiчнi знiмки при Мошторингу стану грунтового покриву?
11. Яку роль вщграють аерокосмiчнi знiмки при мошторингу стану рослинносн?
12. Яку роль вщграють аерокосмiчнi знiмки при вивченш сучасних ландшафтiв?
280
13. Яю задачГ може виршувати сшьське господарство за допомогою аерокосмГчних зшмюв?
