Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 42

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 36 37 38 39 40 41 < 42 > 43 44 45 46 47 48 .. 118 >> Следующая

При глобальних рГвнях забруднення дистанцiйнi гамма-вишри найбшьш широко використовуються для до^дження забруднення мiсцeвостi. На рГвнинах при таких дослщженнях дуже ефективш лiтаковi та супутниковГ вишри.
Для виявлення радюактивних елементiв Гз супутниюв використовують радГацшну зйомку. Така зйомка ведеться аерогаммаспектрометричним методом. Ведеться зйомка багатоканальним спектрографом, що дозволяе виявити вмют урану, торда, полошю та шших радюактивних елеменпв у
274
будь-якш речовиш. За допомогою цього виду зйомки виявляють великi запаси руд урану i торiю, виявляють аномальш у радюактивному вiдношеннi територi!, складають геолопчш i прогнозно-металогенiчнi карти.
Гамма-випром1нювання мае досить велику проникаючу спроможшсть. Вшьний пробп гамма-кванта в атмосферному повiтрi складае залежно вiд енерги десятки i сотнi метрiв. Це дозволяе здшснювати дистанцшш вимiри радюактивного забруднення. У таблицi 7 подаеться довжина вшьного пробiгу у повiтрi для гамма-квантiв з енергiею, характерною для штучних i природних iзотопiв.
Таблиця 7
В1льний проб1г гамма-квант1в у пов1тр1
Енерпя, Мэ 0,1 0,3 0,5 0,7 1,0 1,5 2,0 3,0
Проб1г, м 50 72 89 103 122 150 174 219
Пробщ см2 /г 0,15 0,1 0,06 0,07 0,06 0,05 0,04 0,03
Вiльний пробiг гамма-кванпв у водi, rрунтi, гiрськiй породi виявляеться меншим. Тому в цих середовищах вiн знаходиться у дiапазонi 5 - 20 см.
При проходженш через середовище, гамма-кванти в результат взаемоди з атомами втрачають свою енерпю або поглинаються.
У гамма-спектрометри природних середовищ
використовуються 3 основн модели протяжних джерел, обумовлених розподшом у rрунтi радiоактивних продукпв, що випали на мiсцевiсть:
• пласке джерело;
• експоненщально заглиблене джерело;
• радюактивний шар (пласт).
275
При випадшш радюактивних продуктiв на водш басейни розподiл !х у верхшх шарах виявляеться рiвномiрним. Радiоактивний шар тут мае суттеву товщину i переходить у модель радiоактивного простору. При вимiрах у самiй вод^ на глибинах бiльше метра буде справедлива модель однородного радiоактивного простору. Модель однорщного простору також добре вщображае розподiл природних радiоактивних елеменпв у грунтах i гiрських породах. Експоненщальному розподiлу вiдповiдае розподiл продукпв розпаду радону, що тимчасово юнуе в атмосферi.
Дослiдження структури гамма-поля показали, що на невеликих вщстанях вщ джерел приблизно половина енерги випромшювання переноситися розшяними квантами, на великих вщстанях на розсiяне випромшювання припадае основна частина енергi!, що переноситься. Тут спостертаеться значне накопичення розсiяних гамма-квантiв, що значно перевищують кшьюсть первинних гамма-квантiв, якi надходять у точку спостереження. Максимальна кшьюсть розсiяних гамма-квантiв припадае на енерги 0,06 - 0,3 МеВ. У джерел з великим ефективним атомним номером максимуми вщповщають великим значенням енергi!. Накопичення значно! кшькост легких розсiяних гамма-квашгв, обумовлених природною та штучною радюактившстю зовнiшнього середовища, призводить до того, що на !хньому фонi погано вид^ються лiнi! нерозсiянного гамма-випромiнювання мало! енерги. Така структура гамма-поля протяжних джерел обмежуе можливосп дистанцшних гамма-спектральных вимiрiв в област мало! енерги. Найефектившшими дистанцiйнi вимiри е для енергш бiльше 0,3 - 0,4 МеВ.
Кшьюсть iнформацi!, яка переноситься прямим та розшяним гамма-випромiнюванням, зазвичай, бiльша, нiж та, що пов'язана тшьки з прямим випромшюванням. Однак у багатьох випадках виявляеться доцшьним проводити кшьюсш визначення за штенсивнютю нерозсiяного випромiнювання. Це пояснюеться тим, що тут виявляеться значно проспше врахувати перешкоди, пов'язаш з апаратурними похибками, варiацiями ефективного атомного номера, змшами форми
276
спектру за рахунок присутносн нещентифшованих випромiнювачiв i т.iн.
Уперше дистанцшт методи вим1ру радюактивного забруднення були використан в колишньому СРСР. За допомогою лпаково! зйомки дослщжувалося глобальне радюактивне забруднення територи. Це дозволило одержати ушкальш даш про просторову i тимчасову структуру глобального забруднення мюцевосп. Пiзнiше цi методи почали застосовувати i в iнших кра!нах.
1.4.14 СКАНЕРНА ЗЙОМКА
За допомогою сканер1в формуються «мозагчт» зшмки, що складаються з детлькох окремих елемент1в зображення, ят отримуються посл1довно. Скануючий елемент оптико-мехашчного пристрою, послщовно продивляючись мiсцевiсть впоперек руху ношя, надсилае променевий потiк до об’екнв i далi на точковий фотоприймач, який перетворюе його в електричний сигнал, який у свою чергу йде по каналах зв’язку.

При сканернш зйомщ зображення мiсцевостi отримують у виглядi безперервно! стрiчки, що складаеться зi смуг (сканiв), яю, в свою чергу, складаються з окремих елеменнв (пiкселiв). У межах елемента зображення вщбуваеться осереднення яскравосп об’екпв i деталi не розрiзнюються. На зображенi сканерних знiмкiв, як i телевiзiйних, завжди можна виявити смуги сканування, яких нема на ' " ' ^
Метод сканування, який добре зарекомендував себе на практищ, застосовуеться для отримання зображення в ycix спектральних диапазонах. Залежно вщ того, яка частина спектра застосовуеться, i яю питання виршуються схема сканера може дещо змiнюватися. Найефективнiшим метод сканування е в видимому та шфрачервоному дiапазонах. Сканери, призначенi
Предыдущая << 1 .. 36 37 38 39 40 41 < 42 > 43 44 45 46 47 48 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed