Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
2 - 3°, а при зйомщ з лггаюв - 0,5 - 1°. Геометричний дозвш деталей таких зшмюв складае вiд сотень метрiв до декшькох кiлометрiв.
249
W- напрямок польоту; Н - висота польоту Рисунок 30 - Схема здшснення 1Ч зйомки
З наявних у цьому д1апазош трьох «вшон прозоросп атмосфери» для теплових хвиль використовуються в основному два: 3 -5 мкм i 8 - 14 мкм.
У д1апазош 3 - 5 мкм для вивчення власного теплового випромшювання Земл! зйомку виконують уноч!, тому що через близьюсть ще! дшянки до видимо! зони спектра сонячна рад!ащя стае на перешкодь
Зйомку в д!апазош 8 - 14 мкм можна виконувати i вдень i вноч! При денних зйомках одержують загальний
температурний режим Земл! обумовлений нагр!ванням
250
сонячним випромшюванням i внутрiшньою теплотою Землг При нiчних зйомках можна одержати теплову характеристику власного теплового режиму Земль
Використання теплово! аерозйомки при вивченш об'екпв з аномальним тепловим полем
1. Д1юч1 вулкани. Першим напрямком застосування тепло-во! аерозйомки при вивченш природних ресурсв е досль дження дiючих вулканiв. Актуальнють дослiджень визнача-еться важкою доступнютю i часто навiть повною недоступш-стю цих об’ектiв для безпосередшх наземних спостережень, а також можливютю отримання зовсiм ново! iнформацi! про вул-канiчнi процеси за результатами вивчення температурного поля вулкашв.
Головними особливостями геотермальних проявiв д1ючих вулкашв е:
¦ дуже широкий дiапазон значень температури, що аналiзуеться (вщ 1400°С бiля розiгрiто! базальтово! i до декiлькох градусiв над фоном довкшля);
¦ швидка змiна температури в час, особливо в перюд активаци вулканiв.
Це визначае и обставини, що тiльки теплова аерозйомка може надати синоптично репрезентативнi даш про нестацiонарнi геотермальнi вулканiчнi процеси, але i значно ускладнюе зшмання цих об’ектiв у методичному i технiчному вiдношеннi. Це пов’язано з обмеженютю динамiчного дiапазону тепловiзора.
Основш завдання, яю можуть бути виршеш методами те-плово! зйомки або переважно теплово! аерозйомки при вивченнi дiючих вулкашв - це:
¦ подш неактивних вулканiв на дiйсно потухлi вулкани, яю не мають жодних ознак геотермально! ди вулканiв та вулкани, яю зберiгають слабку активнiсть;
251
¦ вивчення структури геотермальних полiв ддачих вулканiв;
¦ вивчення змiн термально! активност дiючих вулканiв у часг
Така iнформацiя вкрай необхiдна як для вивчення вулкаш-чних процесв, так i для можливого прогнозування перiодiв ак-тивностi вулканiв. Може бути отримана за матерiалами перь одичних теплових аерозйомок.
2. Лiсовi пожеж1 До специфiчних аномальних об’ектiв земно! поверхш, дослщження яких можливо за допомогою теплово! аерозйомки належать i лiсовi та торф’янi пожежi, де, залежно вщ iнтенсивностi процесу горiння, температура може вардавати вiд сотень градусв до 1000-1200 °С.
У проблемi використання теплово! аерозйомки при боро-тьбi з лiсовими та торф’яними пожежами можна видшити TaKi напрями:
¦ визначення невеликих (площею менше 0,5 м2) осередюв пожеж, що виникають шд пологом дерев;
¦ картування контуру охоплено! вогнем дiлянки при суцшьнш задимленостi, коли вiзуальнi методи неефективш;
¦ контроль за затуханням пожеж^ виявлення дiлянок, де можна очшувати повторне загоряння чи подальше розповсюдження вогню.
Устшному використанню теплового аерознiмку як карти сприяе добре опрацювання деталей ландшафту.
Дешифрування дiлянки пожежi не представляе ускладнень завдяки рiзкому аномальному !! зображенню i характерному контуру теплово! вигоршо! площi з окремими аномальними д> лянками на межi.
3. Iндустрiальнi i житловi об’екти з великими втра-тами тепла. Зараз у зв’язку з актуальнютю проблеми економи i рацiонального використання енергетичних ресурсв виявля-еться необхiдною розробка рiзних засобiв виявлення i контролю енергетичних втрат. Сюди можуть бути вщнесеш втрати тепла в зимовий час з промислових i житлових «будiвель», систем теплопостачання. Усi вони можуть бути виявлеш тепловою аерозйомкою рiзних масштабiв.
252
4. Пожежи у видвалах, вугильних та сланцевих шахтах. Для багатьох прськорудних райошв вщвали прських порщ е джерелами небезпеки. Пщ них не тшьки вщводяться значш зе-мельш площ!, але вони можуть бути джерелами сильного забруднення атмосфери через самозапалювання залишюв ву-гшля, сланщв i сульфдав, як! входять до складу вщвал1в. Часто джерела самозапалювання увщвалах е джерелами пожеж i шюдливих газ!в у розташованих тд ними шахтах.
Застосування теплово! зйомки дозволяе ще до початку робгт щодо розробки вщвал1в визначити меж! дшянки занурених джерел самозапалювання i прийняти заходи щодо !х гасшня. При виконанш теплово! аерозйомки найкращ! результати дае застосування двоспектральних теплов!зор!в, в яких у канал! 8-13 мкм вони настроюються на середнш температурний фон шдстиляючо! поверхш; а канал 3-5 мкм -на аномальш цш. Спшьна штерпритащя зображень аномального i нормального температурних пол!в дозволяе провести впевнене розшзнання аномальних об’екпв.
Дослщження щодо розробки методики теплово! аерозйомки та штерпритацп !! матер!ал!в при вивчеш об’екпв з власною аномальною температурою (вулкани, пожеж!, шш1 втрати тепла тощо) показали, що аномальш об’екти, !х температурне поле грае основну шдикацшну роль при виршенш низки спе-циф!чних геолопчних i деяких шших задач дослщження природних ресуршв Земл!, що не виршуються шшими дистанцш-ними методами.
