Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Вплив KOCMi4Horo смггтя на дiючi супутники
Космiчне «смiття» становить певну загрозу запускам штучних супутниюв Землi та !хньому активному функцiонуванню, проте рiвень ризику вщ цього - нинi ще невеликий. До того ж, уже розроблеш й використовуються системи захисного обладнання для безаваршно! роботи Мiжнародних космiчних станцiй та безпеки польотв космiчних кораблiв багаторазового використання. Типовий штучний супутник Землi площею поверхш 40 кв. метрiв, на низькш полярнiй орбiтi може зiткнутися зi «смiттям» розмiром 1 см кожш 500 рокiв, а космiчний корабель площею близько 1500 кв. м на висот 400 км iз нахилом орбтои до екватора 51,6 градуса (Мiжнародна космiчна станцiя) матиме зтокнення кожнi 100 рокiв. Нас^зне «прошивання» станацi! «смiттям», котре призведе до аваршно! ситуацi!, може статися кожш 400 роюв. Оскiльки в космое одночасно функцiонують кiлькасот активних космiчних апаратiв, то одне зтокнення з аварiйними наслiдками може вщбутися кожнi 1 - 2 роки.
464
Косм!чна станщя «Мир» з ус!ма модулями й сонячними батареями, яка функщонувала на орбт понад 13 роюв, мала площу близько 1500 кв. м. В1ропдшсть зпкнення !! з метеоро!дами й „см!ттям” становила 1 випадок на 9 роюв. За розрахунками при попаданш часточки вщ 1 мм до 1 см в обшивщ станцп виникае отв!р до 5 см. До речу на косм!чному телескоп! Хаббл площею поверхш 172 кв. м фрагмент косм!чного «см!ття» розм!ром близько 1 см пробив антену.
У 1996 рощ зник французький косм!чний корабель «Cerise». Як виявилося, вш з!ткнувся !з фрагментом, теж французько!, косм!чно! ракети «Ар!ан», який зареестрований у каталоз! супроводжувальних об’екпв тд номером 18208 як «Ар!ан - 1 см!ття» [74].
Вплив штучних космiчних об'екпв на дшльшстъ людини в космосi i на Землi
1нтенсивне використання космосу супроводжуеться збшьшенням його забруднення. Це необхщно врахувати при створенш ново! косм!чно! техшки i розробщ заход!в щодо забезпечення безпеки польопв. За 1973-1981рр. пщрвалося 7 вщпрацьованих ступешв ракетоношя типу «Дельта» i при кожному вибуху утворилося декшька сотень уламюв. Особливу увагу привертае вибух у 1986 рощ третього ступеня ракетоношя «Ар!ан-1». Позакорабельна д!яльшсть екшаж1в косм!чних корабл!в також призводить до викиду в космос небажаних предмета. Под!бш засм!чення особливо небезпечш через те, що вони вщбуваються на орбпах, що використовуються для польота пшотованих КА.
Пол!т КК може супроводжуватися не ильки викидом в космос достатньо великих частин конструкцш. При !х пошкодженнях тд впливом ультрафюлетового випромшювання, атомарного кисню i статично! електрики вщдшяються частки фарби та шших захисних покрить. Ц частки, незважаючи на !хш мал! розм!ри, являють собою серйозну небезпеку для КА i космонавта, працюючого за межами косм!чного судна.
465
Основш типи антропогенного забруднення НП пов’язаш з руйнуванням КА. Уламки штучного походження, в тому чи^ радюактивш, представляють реальну небезпеку вже сьогодш, в той час як глобальш змiни НС (виснаження iоносфери, збшьшення щiльностi екзосфери, клiматичнi змiни i т.п.) можуть вiдбуватися при подальшш iнтенсифiкацi! космiчно! дiяльностi.
Супутников1 електростанцИ (СЕС) забруднюють не тшьки космос, але i впливають на здоров’я людей, умови гхньог безпеки i на еколог^чт системи. Головну небезпеку являють взаемодп мшрохвильового випромiнювання (МХВ) СЕС з озоновим шаром атмосфери, на^в юносфери i електромагнiтна несумюшсть МХВ з iснуючими радiотехнiчними системами.
1снуе реальна небезпека для здоров’я людей на Землi електромагнiтного «не юшзуючого» випромiнювання вiд наземних передавальних станцiй систем супутникового зв’язку. Тривалий вплив випромшювання передавачiв наземних станцш на населення е небезпечним чинником i призводить, зокрема, до переривання вагiтностi, викидiв, розвитку ракових захворювань.
1снуе певна небезпека i у випадках падiння на Землю елеменпв ШСЗ i НКС, яю не згорiли в атмосферi. Iмовiрнiсть попадання великого КЛА у конкретну людину складае 6*10-11, однак, iмовiрнiсть того, що в якомусь випадку в когось десь може потрапити КЛА, складае вже 1/150. Це означае, що в недалекому майбутньому хтось може бути убитим попаданням КЛА. На даний момент вже були випадки, коли уламки ШСЗ падали на Землю, що призводило до великих руйнувань. Необхщно вже сьогодш розробити правовi основи регулювання числа штучних об’екпв в космос i визначити правову вщповщальшсть держави за те, що !хш космiчнi об’екти при падшш на Землю завдають шкоди. Ц програми повиннi включати прогноз подальшого засмiчення фрагментами ракетно-космiчно! технiки, дослiдження засобiв i заходiв з очистки НП вiд космiчного смiття (КС). Реалiзацiя програми можлива через мiжнародне спiвробiтництво i конверсю ракетно-космiчно! технiки.
466
Забруднення навколишнього середовища падаючими частками ракет-носйв
В районах падшня частинок, що вщдшяються вiд ракет-носi!в найбшьш еколопчно несприятливими вважаються дiлянки, на яю падають ступенi ракет-носi!в, яю використовують в якостi ракетного палива несиметричний диметилгiдразин. Ця рщина вщноситься до речовин першого класу небезпеки щодо впливу на людину та в природi не зус^чаеться. ГДК ще! речовини в повiтрi над вiдкритими дiлянками мiсцевостi складае
