Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
мехашчного складу грунту.
Велике значення для виконання еколопчних спостережень над об’ектами довкшля можуть дати матерiали повторного зшмання. Синтезоваш кольоровi зображення, отримаш в результат синтезу рiзночасових космiчних знiмкiв одше! i 'ridi ж територп з аналогiчними технолопчними умовами знiмання, дозволяють отримати наочне уявлення про динамшу екологiчних процесв довкiлля. Зараз з цiею метою використовуються матерiали, отриманi автоматизованими методами обробки.
Суттевий крок в освоеннi космосу людство зробило у другш половинi ХХ столотя. З початку освоення космiчного простору (КП), дослiдження Мiсяця, близьких i вiддалених планет Сонячно! системи, з метою використання !хшх поверхонь i ресурсiв для потреб людей, вивчення можливостей створення тимчасових i стацюнарних мiжпланетних станцiй, з широким розвитком космiчноl зйомки поверхнi Землi для господарських i вiйськових потреб загострюеться проблема охорони космосу вщ земних забруднень, а також вивчення космiчного впливу на розвиток бюсфери Землi. Кожний запуск космiчноl ракети супроводжуеться не тшьки потужним викидом в атмосферу вщпрацьованих газiв (двигун працюе на висотi 100-400 км), шдвищенням температури вздовж траси польоту, але й порушенням структури атмосфери, ll складу, щiльностi. Тому необхщним е вивчення картини антропогенного впливу на
458
довкшля в результат освоення космосу i експлуатаци космiчно! технiки.
Дана проблема е дуже актуальною на сьогодшшнш день. Велика кшьюсть учених працюе над нею. Але це тшьки першi кроки. Дослщження проводяться в дуже вузьких спецiалiзованих напрямках. Розглядають окремi випадки впливу запускiв i експлуатацi! космiчно! технiки, вивчаються конкретш одиничнi випадки, аварi! i зтокнення на орбiтах. З кожним роком забруднення космосу збшьшуеться. Це, звичайно, вщображаеться на сташ природи i здоров’! людей, а також впливае на дiяльнiсть людини в космоса Тому дана проблема потребуе посилено! уваги. Кiлькiсть дослiджень i розробок в цьому напрямку повинна збшьшуватися.
За останш 30 рокiв з цившьною, науковою i вiйськовою метою було запущено декшька тисяч штучних супутниюв Землi (ШСЗ), бiльша частина яких залишилась на орбiтi, а деяю були пiдiрванi. Стало очевидним, що засмiчення навколоземного простору (НП) буде збiльшуватися i таким чином погрожувати майбутшм космiчним проектам.
Аналiзуючи вплив шкiдливих домiшок, що утворяться при запусках космiчних апаратiв (КА), на еколопчну ситуацiю, вiдзначимо, що пщ дiею соляно! кислоти, яка знаходиться у викидних газах ракетних двигунiв (в обсязi 21-23 %),
вщбуваеться змiна хiмiчного складу газiв, що призводить до випадання кислотних дощiв i забруднення атмосфери. При кожному запуску, чим вище злтоае космiчний корабель, тим бiльше вш впливае на стан атмосфери, що на висотах в декшька сотень кiлометрiв дуже розрщжена (щiльнiсть повторя там в мiльярди разiв менша, шж на висотах в десятки метрiв над Землею) i реагуе на вс чинники - змшу щiльностi, температури, хiмiчного складу. Часто ефект вщ висотних викидiв ракет спостертаеться на висотах в сотш i навiть тисячi кiлометрiв. Дуже сильною хiмiчною складовою речовиною, що викидаеться двигунами ракет, е вода, окрiм не! - окиси азоту, сполуки хлору, шертш гази, вуглеводш. викиди змiнюють склад
атмосферних компонентiв на великих висотах в межах юносфери. 1оносферу називають «чарiвним дзеркалом планети», тому що вона вщбивае радiохвилi короткохвильового дiапазону,
459
забезпечуючи роботу чисельних радюсистем. Тому вплив ракетних викидiв на юносферу достатньо шюдливий. Часто вони значно змшюють !! структуру, склад i особливосп, зривають роботу радiостанцiй. Подiбна ситуащя виникла при запуску супутника «Пегас», коли на висот 700 км вщ мiсця запуску концентрацiя електрошв в максимумi iоносферного шару зменшилася в 3 рази, а висота цього максимуму зменшилася на 50 км. Крiм того таю порушення у верхшх шарах атмосфери призводять до змши теплового балансу, емюи, хiмiчного перетворення юшв, рiвноважних концентрацш електронiв, нарештi - порушення всього режиму верхньо! атмосфери.
1ншим чинником порушення природного балансу i процесв верхньо! атмосфери, тобто КП, е маневри чисельних супутниюв. Для виконання кожного маневру спрацьовують двигуни корекцп польоту, i в космос викидаеться певна юльюсть забруднюючих речовин. 1х набагато менше, нiж пiд час запуску ракет-носив, але, з урахуванням велико! кiлькостi супутникiв, сумарний негативний ефект достатньо високий.
1ншим видом забруднень, викликаних космiчною апаратурою, е цшеспрямоваш викиди хiмiчно активних речовин (пари води, окиси азоту) з ракет i супутниюв з метою дослщження динамiчних процесiв у верхнш атмосферi. Цi речовини залишають видимий слщ, свiтiння, утворюють видиму трасу, що дозволяе вивчати характер перемщення атмосферних мас.
Завдяки згаданим експериментам, у верхнш атмосферi поступово накопичуються пари води, що через деюлька десятирiч може призвести до змши (в 2-3 рази) концентраци електрошв максимумiв юносферно! кулi. Що, у свою чергу, приведе до змши орбто супутниюв, що лтоають на висотах бшьше тисячi кiлометрiв, виникнуть складностi в роботi космiчних систем.
