Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Дшсно, зм!ни нав!ть одного з компонента ландшафту неодм!нно призводять до змши шших i, як наслщок, всього ландшафту в ц!лому. Найменш стшю до антропогенного впливу тваринний свп та рослинний покрив. Змши рослинного покриву призводять до шшого ходу грунтоутворюючого процесу i порушення пдролопчних умов.
455
При вивченш i плануванш заходiв з охорони i рацiонального використання довкшля необхщш уявлення про територiальне охоплення того чи iншого регiону рiзними антропогенними процесами та явищами.
Найбшьше практичне значення для територiально! характеристики еколопчних умов може мати !! картографiчне вiдображення, тобто створення спещальних екoлoгiчних карт.
Картографування екологiчних умов, виявлення i оцiнка порушень територп дають можливють отримати наочнi високошформативш документи, що вiдображають сучасний стан природно-територiальних комплексiв або тих чи шших компонента та !х динамши, що дозволяють найоб’ективнiше планувати i контролювати природоохоронi заходи. Такi спещально складенi карти е необхiдним картографiчним забезпеченням екологiчних програм, що мають на мет охорону i рацюнальне використання природних ресурсiв в масштабах не тшьки держави, але i свтоу в цiлому.
Для картографiчного вiдображення сучасного стану компонентiв довкшля природного середовища, !х динамiки i розвитку необхiднi швидкiснi методи фшсування i картографiчного вiдображення явищ i процесiв, за якими здiйснюеться спостереження. Такими методами е аерофотозшмання та зшмання з космосу. Основш особливост космiчних фотознiмкiв (оглядовiсть, одночаснiсть вщображення великих територiй, висока розрiшаюча здатнють) надають найбiльшi можливостi для об’ективного i швидкого складання нових або поновлення юнуючих тематичних карт компонента i комплекев довкiлля, використання земель та шш^ що вiдображають еколопчш особливостi територi!.
Одним з важливих аспектiв картографiчного забезпечення вивчення еколопчних проблем, або еколопчного
картографування, е необхщшсть отримання вихщноТ шформацп у найкоротшi термiни при максимально об’ективному вiдображеннi дiйсностi. Виконанню цих вимог i вiдповiдае аеро- i космiчна iнформацiя, яка зараз знаходить все бшьш широке застосування у тематичному картографуванш.
Анaлiз еколопчноТ iнфoрмaтивнoстi багатозональних фотознiмкiв, проведений у зв’язку з комплексним вивченням i
456
картографуванням природних ресурс!в i динамши природного середовища, показав, що при загальнш оцшщ шформативносп зшмку жоднш зон! електромагштного спектра не можна вщдати перевагу. Але при виршенш конкретних завдань, наприклад, при оцшюванш ступеня засоленосп груннв, забрудненш поверхневих вод, пошкодженш сшьськогосподарських рослин та люових масив!в, визначенш регюшв природного та антропогенного шдтоплення, простежуеться явна перевага тих чи шших спектральних зон. Причому шформативнють зшмюв, виконаних у р!зних зонах спектру, змшюеться не тшьки в залежносп вщ виршувано! задач!, але також вщ району i сезону зшмання. I тшьки наб!р зшмюв одше! i не! ж дшянки мюцевосп, отриманих одночасно в р!зш сезони i р!зних зонах спектра, може дати всеб!чну характеристику довкшля.
На р!зних етапах вивчення довкшля i складання еколопчних карт використовуються р!зномаштш матер!али косм!чного зшмання. З метою комплексного картографування еколопчних умов довкшля та !х динамши зазвичай використовуються косм!чш фотозшмки, а також р!зномасштабно збшьшеш. При складанш карт необхщш фотосхеми i фотоплани.
На практищ переважно використовуються чорно-бш фотозшмки, на яких можна визначити вс! об’екти або !хш шдикатори, необхщш для створення еколопчних карт.
Через те що, кожному типу ландшафту в межах певно! природно! зони притаманш сво! взаемозв’язки i законом!рносн, то i ознаки дешифрування природних об’екпв будуть мати мюцевий характер. Отже, i вимоги до косм!чно! шформацп локальш. Наприклад, для ландшафтних дослщжень в люовш зон! переважним е використання зшмюв, отриманих влпку в зон! 600-700 нм; для уточнення антропогенних змш морфолопчного складу деяких ландшафнв - зшмки виконуються в зон! спектра 500-600 нм; для визначення забруднень гщрограф!чних об’екпв - зшмки в зон! спектра 700800 нм.
З метою дослщжень еколопчно! геоморфолог!!, що вивчае роль рельефу земно! поверхш i юнуючих процешв рельефоутворення у функцюнуванш навколишнього
середовища, у змшах його складниюв, викликаних зростаючим
457
тиском господарсько! дiяльностi на рельеф та сучасний морфогенез можуть використовуватися зшмки рiзних зон [107]. Лтоолопчш рiзницi корiнних та четвертинних вiдкладень краще вiдображаються в зонi спектра 520-560 нм; рихлi четвертиннi вiдкладення - в зош 500-600 нм. Для дешифрування порушеньго покриву достовiрнi результати отримуються при використанш спектральних космiчних фотознiмкiв, а також чорно-бiлих, виконаних в зонах спектра 660-720 нм, що забезпечують необхщну чтоюсть i найкращу просторову розрiшаючу здатнiсть. Для визначення окремих еколопчних властивостей грунту найбшьш шформативними виявилися зони 700-740 нм - для дешифрування вологоси, 520-560 нм - для визначення
