Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Химия -> Гончаров А.И -> "Химическая технология, ч. 1." -> 85

Химическая технология, ч. 1. - Гончаров А.И

Гончаров А.И, Середа И.П Химическая технология, ч. 1. — Киев, издательское объединение «Вища школа», 1979. — 288 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff1.djv
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 133 >> Следующая


Сухий газгольдер — це призматична або циліндрична башта (рис. 99) з плоским дном і пірамідальною або сферичною кришею. Всередині газгольдера є рухомий диск, який щільно пристає до стінок. Диск рухається вгору або вниз при заповненні або випусканні газу. Перевагою сухих газгольдерів є те, що їх можна використовувати, не обігріваючи взимку, вони мають постійний тиск, який створюється масою диска. Крім того, вони дешеві.

Мокрі газгольдери (рис. 100) мають басейн, наповнений водою, дзвін / і кілька телескопів 2, 3. Дзвін і телескопи мають залізні жолоби 4 і 5 для герметизації. При наповненні газгольдера газом дзвін рухається вгору, а при забиранні газу телескоп опускається і створює


/2 , і





п г

Рис. 99. Сухий газгольдер:

І — резервуар; 2— рухомий диск; З— гідравлічний затвір (смоляний), 4 — насос для подачі смоли; 5- — корито для стікаючої смоли, 6 — вентиляційний ліхтар

?////////////////////////////////%

Рис. 100. Мокрий газгольдер.

рівномірний тиск на газ, аналогічно диску у сухому газгольдері. Внаслідок цього регенерується енергія, витрачена на стискання газу при заповненні газгольдера. Взимку мокрі газгольдери треба опалювати, щоб вода в басейні і затворах не замерзла.

Крім того, використовуються різні місткості у вигляді наземних і заглиблених металічних і залізобетонних резервуарів, які мають ряд істотних недоліків: високу вартість будівництва і експлуатації, залежність температурного режиму резервуара від атмосферних умов, високу вибухово- і пожежонебезпечність. Все це примусило поставити питання про заміну звичайних резервуарів іншими, більш ефективними місткостями. Для цієї мети можна використовувати підземні порожнини відроблених гірських розробок при умові їх герметичності, а також вироблені шари нафтових і газових родовищ. Крім того, будуються спеціальні підземні місткості в щільних гірських породах.

Підземні сховища дають змогу значно скоротити кількість металічних резервуарів, поліпшити постачання нафтопродуктами і газом сільські райони і міста, розміщені на великій відстані від родовищ нафти і газу, розвантажити перевалочні бази, а також забезпечити безперебійну і ритмічну роботу хімічних і нафтопереробних підприємств.

У підземних сховищах зберігають нафту і нафтопродукти, бензин, гас, дизельне паливо, мастила, розчинники, бітуми та гази.

В США, Канаді, Бельгії, Англії, Франції та інших країнах будівництво підземних сховищ швидко зростає і загальна місткість їх становить разом близько 80 млрд. м3.

РОЗДІЛ X

Сировина і енергія хімічної промисловості

Матеріал, який переробляється в будь-якому технологічному процесі, називається сировиною. Сировина — це предмет праці, оскільки на її добування і підготовку до переробки вже витрачена певна праця. Вона є одним з найважливіших елементів технологічного процесу, який визначає значною мірою економічність виробництва і якість продукції.

Сировина може бути мінеральною, рослинного і тваринного походження, а за станом — твердою, рідкою чи газоподібною. За складом сировину поділяють на органічну і неорганічну. Найбільш поширена тверда сировина. Прикладом рідкої сировини є вода, нафта, соляні росоли; газоподібної — повітря, природні і промислові гази.

Поняття сировини змінюється з часом і з розвитком виробництва. Наприклад, коксові гази, які раніше викидали в атмосферу, пізніше почали використовувати як паливо. Потім вони стали цінною сировиною для виробництва багатьох продуктів, необхідних для сільського господарства, органічного синтезу, медицини, оборонної промисловості.

Часто готова продукція одного виробництва є сировиною для іншого. Внаслідок великого розширення промислового виробництва і значного збільшення асортименту хімічної продукції весь час виникає потреба в нових видах сировини і збільшенні об'єму її добування Одним з найважливіших завдань технології є максимальне використання сировини і відходів виробництва, що можна досягти при комплексній переробці сировини. Прикладом може бути виробництво кольорових металів. При переробці мідної руди виробляють S, H2SO4, Cu, Fe, сполуки миш'яку, Se, Au, Ag та ін. Сірка та H2SO4, в свою чергу, є сировиною для виробництва мінеральних добрив, кислот, солей тощо. Для багатьох виробництв вихідною сировиною є матеріал, який був уже в переробці і називається напівпродуктом, або напівфабрикатом. Деякі виробництва використовують як сировину відходи і побічні продукти інших виробництв.

Особливістю викопної мінеральної сировини порівняно з рослинною і тваринною є те, що вона практично не поновлюється, має обмежені райони поширення і часто важкодоступна для добування. Для деяких виробництв (особливо металургії, паперового, скляного) велике значення має вторинна сировина, така як металевий брухт, папір, бій і брак скла, гума.

§ 1. МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА

Мінеральною сировиною називають корисні копалини, добуті з земних надр. Вона поділяється на три групи: рудна сировина — це гірські породи і мінерали, які містять метали у чистому вигляді або у вигляді їхніх сполук; нерудна, або неметалічна, сировина — різні гірські породи або мінерали, які є сировиною того чи іншого
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 133 >> Следующая

Реклама

Здесь

Как превратить своих клиентов в пожизненных покупателей

contact-center.ru

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed